Отець Олег Здреник: «ProЛІС ― табір, який повернув мені віру в глибину молоді»

 Духовний супровід був невід'ємною частиною ProЛІСу. Щодня учасники мали можливість особисто поспілкуватися з отцем Олегом Здреником — про свої сумніви, пошуки, віру та життєві виклики. Для багатьох саме ці щирі розмови стали одним із найцінніших досвідів табору.

Отець Олег поділився свідченням після табору:

 —  Коли мене запросили долучитися до табору «ПроЛіс» як священника-духівника і психолога, я очікував добрих зустрічей, цікавих розмов і спільної молитви. Але повернувся звідти з набагато більшим - з надією.

Своє таборове життя я розпочав ще у 1996 році. За цей час довелося побувати на багатьох молодіжних таборах, зустріти тисячі молодих людей, бачити різні формати, різні покоління і різні виклики, та «ПроЛіс» залишив у мені особливий слід. Мабуть тому, що це був не просто табір активностей, це був простір, у якому молодь наважувалася бути справжньою.

Щодня ми молилися, звершували Божественну Літургію, мали можливість приступити до Святих Таїнств, слухали конференції. Але найбільше мене вразило те, що відбувалося між пунктами програми.

Молоді люди самі підходили і просили про розмову. Без поспіху чи страху, без потреби виглядати кращими, ніж вони є. Це були розмови про Бога і молитву. Про покликання і вибір життєвої дороги. Про тривогу, втрати, стосунки, самотність, страх помилитися, пошук сенсу, відповідальність і майбутнє. І щоразу я зауважував для себе: сучасна молодь не боїться глибини. Вона боїться лише того, що поруч не знайдеться людини, яка цю глибину витримає.

Мабуть, найбільшим відкриттям для мене стало те, наскільки сильно молоді люди прагнуть цілісності. Вони не хочуть окремо говорити про духовність і окремо - про психологію. Вони шукають відповідей, які допоможуть їм бути живими перед Богом і чесними перед собою.

Саме тому сьогодні так важливо створювати простори, де не потрібно обирати між вірою і відкритою розмовою про власні переживання. Бо справжня духовність не заперечує людських емоцій, а допомагає їх прожити у світлі Божої любові.

Назва табору — ProЛІС — дуже символічна. Ліс не росте за один день, його не можна прискорити. Він формується тихо, непомітно, але глибоко. Так само формується і людина. Через зустрічі, через довіру, через молитву, через чесні запитання, через людей, які готові бути поруч.

Повертаючись додому, я зрозумів одну важливу річ: найбільше сьогодні молодь потребує не ідеальних наставників - вона потребує дорослих, які не бояться слухати. Бо саме там, де народжується справжній діалог, починає діяти Бог. І, можливо, саме це стало для мене найціннішим досвідом ProЛІС. Не кількість проведених зустрічей чи сказаних слів, а можливість ще раз переконатися: коли молодій людині створити простір довіри, вона здатна дивувати глибиною своїх запитань, щирістю своєї віри і готовністю відповідально будувати майбутнє.

Саме така молодь сьогодні є найбільшою надією нашої Церкви й України.

Отець Олег Здреник