«Перетворімо ненависть на мужність» – Блаженніший Святослав у новому номері «Патріярхату»

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • «Перетворімо ненависть на мужність» – Блаженніший Святослав у новому номері «Патріярхату»

          «Як думаєте, ви були в «розстрільних» окупантів?». «Я тих списків особисто не бачив, але багато послів казали, що я там був», – розповідає Блаженніший Святослав в ексклюзивному інтерв’ю в новому номері часопису «Патріярхат».

          Обкладинкою цього числа стала світлина, яка зафіксувала момент молитви глави й Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава над однією з численних братських могил жертв російських окупантів у Бучі. В інтерв’ю Блаженніший згадує: «…під час молитви я починаю відчувати, що стою на інших тілах, ще не розгорнутих з-під землі. Починаю розуміти, що могила, яку я бачу, насправді набагато більша!» Зі слів Патріарха, страх і ненависть – природні почуття, викликані злочинами, і людина покликана енергію цих емоцій трансформувати в чесноту мужності. Тільки тоді вона дійсно переможе зло і не дасть йому полонити розум і серце. Аналізуючи останнє півріччя, глава УГКЦ ділиться власним досвідом і дає поради, як вистояти.

          Такі ж думки, відштовхуючись від багаторічних досліджень Святого Письма і такого ж багаторічного досвіду сповідальниці, розвиває у своїй статті отець Юрій Щурко. А отець Василь Рудейко роздумує про молитву в часі війни. Названі публікації становлять ядро цього числа «Патріярхату». До них примикають усі наступні тексти, бо зачіпають різні сторони того, що нас представляє, дає нам силу, а також є причиною наших падінь, нашого світогляду.

          Отже, отець Мирон Бендик подає ґрунтовний аналіз і варіанти вирішення українського церковного питання; отець В’ячеслав Окунь веде мову про «духовність вулиці» у світлі ігнатіянської духовності; докторка Тетяна Трофименко пропонує глянути на те, яким є герой в сучасній українській літературі. Стаття про перенесення у 1992 році тлінних останків Патріарха Йосифа в Україну доктора Леоніда Рудницького, а також розвідка про мученика отця Августина Цебровського авторства отця Тараса Бублика нагадують, що важкі періоди в нашій історії бували й раніше і що з їх вивчення ми можемо почерпнути нові досвіди. Але на минулому ми не зациклюємося, як не живемо тільки днем сьогоднішнім.

          Християнство – релігія, що спонукає дивитися і сміливо йти вперед. Тут важливим є споглядання вимірів вічності, зокрема через ікони. Стаття Марти Федак про ікону Богородиці «Нев’янучий цвіт» в українському церковному малярстві пройнята саме таким настроєм. Завершує номер традиційна рубрика «Книжкова полиця», в якій отець Роман Островський аналізує дві пізнавальні книги авторства Ансельма Грюна і Томаша Галіка, перемежовуючи огляд із власними рефлексіями.

          Нагадаємо, що часопис «Патріярхат» можна передплатити через Укрпошту. Передплатний індекс – 90827. Журнал також можна придбати в електронній версії на сайті – journals.ua.

          «Патріархат» є у Facebook та Twitter. Архів номерів шукайте на сайті часопису.

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.