Коли ми поглянемо на найбільші світові релігії ― християнство, мусульманство, юдейство, то побачимо, що кожна із них має сьомий день, присвячений Богові.
У християн ― неділя, в юдеїв ― субота, а в мусульман ― п’ятниця. Ми бачимо, що Бог шість днів творив світ, а потім зупинився. Для чого в релігіях важливе це призупинення? Бо ми , як білки в колесі крутимося, виконуючи ті чи інші завдання. Часто ми навіть не свідомі, для чого це робимо. Бо так мої батьки робили, так я роблю. Але для чого. Християнство нам каже сьомий день святкувати, тобто іншими словами, призупинятися в своєму житті, призадумуватися.
У християнстві ми маємо гарну практику реколекцій. Коли відходимо від того, в чому загрузли і дивимося на світ по-іншому. В світському житті ― це відпочинок, коли людина призупиняється і відходить від повсякденного життя.
Не питання в тому, що ми щось маємо. Та в певний момент ми можемо не помітити, як щось нами починає володіти. І ми втрачаємо свободу.
Що більше людина стає багатшою, піднімається сходинками влади, то менше належить собі. То менше може приймати рішення.
Тому так важливо призупинятися і задумуватися над сенсом свого життя. Для чого я роблю те, чи інше?
Ми часто залежні від тих чи інших обставин. Часто життя нас штовхає і ми приймаємо якісь рішення. Робимо не те, що бажаємо, а те, до чого нас підштовхує життя.
Призупиніться. Знайдімо час для себе. страшно, коли не можемо бути собою, коли не знаємо самі себе.
Господь каже: «возлюби ближнього, як самого себе». а як ти возлюбиш, якщо себе не любиш? Як возлюбиш себе, якщо не знаєш себе? А як будеш знати себе, якщо не зупиняєшся?
Тому зупиняймося…
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
