Назустріч Різдву Христовому. День 31. 28 грудня. Світло Христове просвіщає всіх

Читай також

  • Сестра Анна Сторож ― приватний нотаріус і монахиня з 20-річним стажем
  • Молитва ― це Божий привілей
  • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
        • Назустріч Різдву Христовому. День 31. 28 грудня. Світло Христове просвіщає всіх

          «Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла» (Лк. 2, 9).

          Віруючій людині справді важко звикнутися з чудом Христового Різдва. Бо в цій події довершилося єднання неба і землі. У цій події Бог зійшов на землю, щоб людина могла вийти на небо. Там, де між небом і землею була темна безодня, спричинена людським гріхом, сьогодні з’явився ясний Ангел – Божий посланець, а водночас убогих пастирів у полі оповила Господня слава. То ж «Небо і земля нині торжествують, Ангели, люди весело празднують»!

          Євангелист Лука пише, що Ангел Господній з’явився «їм», тобто пастушкам, і слава Господня осіяла «їх». Ця цілеспрямованість Божого діяння буде ще більше підкреслена словами Ангела, який безпосередньо звернеться до переляканих пастирів: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2, 10-11). Отже, з’явлення Ангела, як і слава Господня, мало свого конкретного адресата – людину, людство, представлене у цій євангельській події вбогими пастирями.

          Тут, над Вифлеємом, здійснилося пророцтво Ісаї, який сказав: «Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло» (Іс. 9, 1). Дивним чином – і це теж чудо Різдва – крайня убогість пастирів і глуха темрява ночі стали неначе магнітом, який притягнув Боже світло і Божу славу до грішної людини, до грішної землі.

          Як важко нам збагнути цю безмежну Божу милість і цей безкорисливий Божий дар! Нам інколи здається, що Ангел Божий мав би з’явитися тільки і винятково людям святим, побожним, чистим, бездоганним – таким, якими були, для прикладу, Богородиця чи її Обручник Йосиф, «чоловік праведний» (див. Мт. 1, 19).

          Проте у Різдві Христовому ми всі – без винятку! – отримуємо в дар це чудо, цю дивовижну благовість: Боже послання миру, радости, спасення. Христос приходить задля нас, задля мене! Мені сьогодні з’являється Господній Ангел! Мене сьогодні огортає Господня слава! Не за праведні мої діла, а з великої милости, яку Бог у Христі Ісусі зволив виявити мені, грішному й убогому створінню! Адже Він сам сказав: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі… Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних» (Мт. 9, 12-13). «Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес», – визнаємо ми у Символі нашої віри найглибшу суть і мету Христового Різдва.

          Святі це дуже добре розуміли, і не тільки розуміли, – вони дозволили, щоб це «вифлеємське чудо» довершилося у їхньому житті. Савло був оповитий темрявою ненависти до християн, коли в дорозі до Дамаску «зненацька засяяло навкруг нього світло з неба» (цілком так само, як і з пастушками у полі біля Вифлеєму!) «і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: “Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?”» (Ді. 9, 3-4). Це говорив не Ангел Господній, а сам Господь Воскреслий з мертвих, який помер і воскрес, серед іншого і задля цього убогого нещасного Савла. Там, біля Дамаску, «помер» грішник Савло і народився святий Павло, апостол, який згодом буде смиренно свідчити про той спасенний досвід: «Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я – перший» (1 Тим. 1, 14). Так у житті Савла довершилося «вифлеємське чудо».

          Це «вифлеємське чудо» довершується кожного разу, коли я допускаю до свого серця слово благовісти, слово, яке кличе мене наблизитися до Дитяти, шукати Його обличчя, віддати Йому поклін, кинутися в Його розпростерті в яслах і на хресті рамена. Це «вифлеємське чудо» довершується кожного разу, коли я у таїнстві святої сповіді признаюся до своєї моральної убогости, визнаю темряву своїх гріхів, і ця моя убогість разом із темрявою знову притягають Божу благодать і Боже світло у моє життя, тимчасом як священник – посланець Божий звіщає мені радісну новину про спасення-відпущення гріхів, а мою душу огортає Господня слава, слава спасення і вічного життя.

          Молитва. Ісусе, Новонароджений Спасителю! Стань і моїм Спасителем у ці передріздвяні дні! Розвій в моїй душі тривоги і страхи, спричинені усвідомленням мого убожества, додай мені відваги наблизитися до Тебе, пошли свого посланця-Ангела, який просвітить моє серце Твоїм Словом і зігріє світлом Твоєї милосердної любови! Нехай моє тіло, мою душу, усе моє єство огорне Твоя слава, слава Твого спасення і вічного життя! Амінь.

          Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 122-125.

          Ікона: Люба Яцків. Різдво.

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • Сестра Анна Сторож ― приватний нотаріус і монахиня з 20-річним стажем
        • Молитва ― це Божий привілей
        • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 3 / 5. Vote count: 2

            No votes so far! Be the first to rate this post.