Назустріч Різдву Христовому. День 34. 31 грудня. Христос приносить справжній мир

Читай також

  • Сестра Анна Сторож ― приватний нотаріус і монахиня з 20-річним стажем
  • Молитва ― це Божий привілей
  • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
        • Назустріч Різдву Христовому. День 34. 31 грудня. Христос приносить справжній мир

          «І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання!”» (Лк. 2, 13-14).

          Благовість Господнього Ангела про народження Спасителя підхоплює «велика сила небесного війська», яка співає: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання!», і так у полі біля Вифлеєму започатковується Божественна Літургія, в якій єднаються «висоти» і «низи», небо і земля, а головними мотивами цієї Літургії є Божа слава і мир для людей, яких Господь собі вподобав.

          Важливо зауважити, що ангели у своєму співі пов’язують Божу славу в небі, «на висотах» із миром людей тут, «на землі». У Різдві Христовому, а точніше – в самій особі Воплоченого Сина Божого довершилося єднання й об’явлення цих двох Божих дійсностей, оспіваних Ангелами: у Христі Ісусі Бог прославився у людському тілі (див. Йо. 13, 31; 17, 4) і людям було даровано Божий мир (див. Еф. 2, 14; Флп. 4, 7). Та сама слава Господня, яка засяяла у вертепі й об’явилася у Христі Ісусі, тепер огорнула пастухів і буде ширитися по світі, даруючи людям Божий мир і Божу благодать.

          Господня слава «на висотах» і мир серед людей тут, на землі, взаємно визначають й обумовлюють себе. Там, де серед народу поширюється Божа слава, де в пошані Божа воля і Його святий закон, там неодмінно настає Господній мир. Бо мир у біблійній мові означає щось набагато більше, ніж просто брак конфліктів чи належним чином організований суспільний лад. Мир, про який говорить Боже Слово і за яким тужить кожна людина, це – стан примирення із Богом, із ближніми і зі самими собою у глибинах нашого єства. Мир – це врешті-решт Божий дар, який дається тим, хто охоче приймає його і кориться Господній волі. Знаменно, що Пс. 29 починається закликом: «Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу!», а закінчується обітницею-запевненням: «Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром» (Пс. 29, 1.11).

          Христос звістує мир і водночас приносить його кожній людині, кожному народові й усьому людству. Він через свій хрест примирює людину з Богом і цим дарує людству і людині мир, якого світ не може ані дати, ані запевнити чи гарантувати: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Йо. 14, 27).

          Останніми роками ми, українці, до традиційних побажань «Радісних Різдвяних свят і щасливого Нового року» стали додавати: «мирного Нового року»… Вже дев’ятий рік поспіль у нашій країні триває неоголошена війна. Дев’ятий рік поспіль ми бажаємо собі та нашим захисникам, щоб наступне Різдво вони могли святкувати вдома, а ми всі могли втішатися справедливим і тривалим миром. А миру поки що немає…

          Кожного разу, коли Святіший Отець на Різдво виголошує свою традиційну промову перед благословенням Urbi et orbi ̶ «Місту і світові», він зазвичай перераховує країни, в яких триває війна, які зазнають несправедливої агресії, страждають від терористів, конфліктів чи різного роду природних катастроф і катаклізмів. Останніми роками ми з особливою увагою слідкуємо за цими проповідями Святішого Отця, чекаючи, чи він згадає Україну. Так було і тиждень тому. І Папа згадав, бо, на відміну від світських політиків, не забуває про страждання українського народу, навпаки – як сам признався нещодавно, ̶ маючи в своєму кабінеті ікону, дарунок Блаженнішого Святослава, «починає і закінчує свій день» з думкою про Україну…

          Ця згадка у слові і молитві Папи нашого страждання – як бальзам для наших зболених сердець і як світло розради для наших сповитих смутком душ. Але мимоволі закралася таємна думка: а може наступного року вже не доведеться згадувати Україну в цій такій важливій проповіді Вселенського Архиєрея ̶ ну хіба що дякуючи Богові за дар миру і припинення війни? – Дай, Боже! А ще – дай, Боже, щоб за рік ми з вдячністю спогадували пастирський візит до України Святішого Отця Папи Франциска, Посланця миру, на якого так сильно всі очікуємо… А тим часом бажаємо собі взаємно «мирного Нового року!» і молимося за мир з висот для нашого народу!

          Молитва. Господи Ісусе, Князю миру! До Тебе прибігаю нині і з глибини душі благаю в Тебе миру: миру для нашої землі, для нашого народу, миру в наших сім’ях і родинах, миру в наших душах і серцях. Яви над нашою землею світло Твоєї слави! Даруй нам, Господи, свій мир, свою любов, своє благословення, щоб ми Тобі служили і славили Тебе на віки вічні. Амінь.

          Друковане видання: Єпископ Богдан Дзюрах, Назустріч Різдву Христовому, вид. Свічадо, Львів 2022, стор. 134-137.

          Ікона: Люба Яцків. Святі воїни.

          Владика Богдан ДЗЮРАХ

          Читай також

        • Сестра Анна Сторож ― приватний нотаріус і монахиня з 20-річним стажем
        • Молитва ― це Божий привілей
        • Слухай і насолоджуйся ― пісні гурту «ПоприВсе»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 1

            No votes so far! Be the first to rate this post.