• Св. Григорій з Назіянзу
Бог поєднав у Йосипі, як у сонці, світло й блиск усіх святих разом узятих.
• Св. Іван Дамаскин (750 р.)
Бог дав св. Йосифа з любов’ю, турботою та батьківською владою над Ісусом. Він дав йому батьківську прихильність, завдяки якій міг охороняти його з великою любов’ю; батьківська турбота піклуватися про Нього з великою турботою, і батьківська влада переконатися, що Він слухатиметься Його в усьому, що Він наказує.
• Пізніші автори про св. Йосифа
св. Дам’ян, св. Альберт Великий, св. Тома з Аквіну, св. Бонавентура, Дунс Скотт.
Перший спеціальний Трактат про 12 особливостей св. Йосифа написав славний канцлер паризької Сорбони, Ян Ґерсон (1416). Ізидор з Ісолані написав про св. Йосифа першу Сумму (бл. 1528).
• св. Бернард з Клерво (1153 р.)
Ми отримуємо допомогу від деяких святих для особливих речей, але від св. Йосифа, допомога надається всім, а крім того, він захищає всіх, хто смиренно звертається до нього.
• Убертіно да Касале, великий італійський почитатель св. Йосифа з кін. XII ст.
Так писав в своїм “Arbor vitae crucifixae“: У кожному подружжі сакраментальна єдність сердець призводить до того, що чоловік і жінка стають з відокремлених, однією особою, або, як каже Біблія, одним тілом. Тож святий Йосип був як його дружина. Я переконаний, що св. Йосиф був найчистішим чоловіком у дівоцтві, найскромнішим у смиренні, найвищим у спогляданні.
• Гідність св. Йосифа прославляли в проповідях св. Бернард з Клерво, св. Вінсент Феррерій (+1419), бл. Бернардин з Фальтре (+1494), бл. Бернардин з Бустіс (+1500).
• св. Бернардир із Сієни (1444 р.)
Немає сумніву, що Христос винагороджує св. Йосифа зараз навіть більше, коли він на небі, ніж коли був на землі. Наш Господь, який мав Йосипа як Свого батька в його земному житті, точно не відмовить йому ні в чому, про що він попросить на небі.
Він висловив переконання, що св. Йосиф окремим Божим привілеєм, як Пресвята Мати, воскрес і тілесно був узятий на небо, і що св. Йосип очистився від первородного гріха ще в утробі матері.
• Iзидор Iсолані OP (†1528), Summa de donis S. Joseph, ч. III
Інших називають друзями Христа, але Йосифа називають Його Батьком. Святі закликають Марію як Царицю, але ця Цариця є дружиною св. Йосифа.
Святий Дух продовжував рухати серцями вірних, аж поки Вселенська Церква з радістю відновила свою відданість до св. Йосифа, засновуючи монастирі та будуючи присвячені йому церкви.
Ісус Христос для Своєї більшої слави наперед призначив св. Йосифа як особливого і найважливішого покровителя Церкви Воюючої. З цієї причини перед судним днем усі народи пізнають і прославлятимуть Ім’я Господа нашого і шануватимуть чудові дари, даровані Богом св. Йосифу, дари, які з Його волі довгий час залишалися прихованими. (…)
Спаситель освітить своїм світлом найпотаємнішу таємницю розумів і сердець. Великі люди будуть досліджувати дари Божі, приховані у внутрішньому житті св. Йосифа і знайдуть в ньому скарб неоціненної цінності, більший, ніж у будь-якого зі святих Старого Завіту. (…)
Намісник Христа на землі, натхненний Святим Духом, запровадить свято на честь усиновленого батька Христа, Нареченого Цариці землі, обдарованого великою святістю, яке відзначатиметься в усіх християнських країнах. Таким чином той, хто займає таке почесне місце на небі, буде належним чином шанований і на землі.
• св. Франциск Салезький (1622 р.)
Пресвята Діва була дитиною і св. Йосиф прекрасно знав це, але він також знав, що вона свята, чиста і ангельська, і він не міг уявити її винною в гріху: тому він залишив її на Божий суд. Чому він це зробив? Новий Завіт чітко пояснює це, оскільки «був він праведний чоловік» (Мт 1,19). Справедлива людина, коли не може знайти пояснення вчинкам чи намірам того, кого дуже поважає і шанує, не засуджує його, а залишає на суд Божий.
Далі буде…
Отець Назарій ЛАНЬКО за матеріалами: swjozefkalisz.pl
