Я вже не раз чула коментарі від людей, які краще знають, як має жити сестра, брат чи отець у монастирі. Ось деякі “постулати”, які звучали в бік богопосвячених осіб, серед яких є я: •Ми мали б жити так, як пустельники. Ніякого контакту зі світом. Лише молитва та усамітнення. Працювати з людьми і так є кому, навіщо ж іти в монастир, якщо згодом ідеш в люди? Байдуже, для чого •В монашества не має бути проблем. Ну…