• РозслабленістьЦерква його називає «розслабленим». Це слово в українській мові двозначне: означає «слабий, немічний», але також означає «млявий, вʼялий, напівсонний». Євангелист Іван пояснює, що цей чоловік 38 років не ходив. Не все своє життя, а 38 років.Значить, щось сталося і він втратив силу у ногах. Його життя змінилося і він не міг адаптуватися до цих змін.Крім цього, він довго хворів, і деколи коли люди довго хворіють, вони не тільки втрачають здоровʼя, а втрачають надію на…
Читати даліІсус Христос
«На горизонті нашої свідомості у нас жевріє прихована віра в чудо», — о. Лука Михайлович
Часто Христос приходить у життя людини тоді, коли його аж ніяк не очікують. А все тому, що Бог полюбляє робити нам приємні сюрпризи, залишаючись при цьому таємничим інкогніто. Саме так сталося тоді, коли Ісус прийшов до важконедужого чоловіка при Овечій купелі Витезда, що був протягом 38 років паралізований.
Читати далі«Христос посеред нас»
«Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме» (Йо 6,58).
Читати даліСлово на дорогу. Неділя мироносиць – свято відважної віри і вірної любові
Йосиф з Ариматеї, «поважний радник», член Синедріону, який, очевидно, не був згідний з рішеннями своїх колег, які засудили на смерть Ісуса, бо й сам «очікував Божого Царства», мав відвагу протиставитися «диктатові більшості» і стати по стороні Ісуса, по стороні Правди, Любови і Життя. А коли все ж настала трагедія Страсної П’ятниці і довершилася спасенна Жертва Сина Божого, він «сміливо входить до Пилата» і домагається від цього урядовця тіла Господа Ісуса, щоб його належним чином поховати….
Читати даліЗустріч у місці болю
Як же я люблю знову й знову повертатися думками до цієї євангельської розповіді про «сумнів» апостола Томи! Послуговуючись сучасним сленгом, ми б назвали сьогоднішній вчинок Томи факапом, а то й епікфейлом. Проте, саме такою своєю поведінкою Він настільки близький кожному із нас. Адже у сумнівах апостола Томи можемо відчути свої власні часті сумніви. Саме у його бажанні доказів щодо воскресіння Господа спостерігаємо власну настирливість у пізнанні невідомого. Саме у його простягнутій до боку Спасителя руці…
Читати даліВоскрес. І далі що?
Воскрес. І далі що? Завершилася Пасха, прийшли будні. Всі повернулися туди, де були ще пару тижнів назад. За рік він знов воскресне, і через рік – знову. І далі що? Як жити воскресіння у буденності?
Читати даліСлово на дорогу. Не перетворювати своє життя на торговище
«Ісус вирушив до Єрусалиму і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене» (Йо. 2, 12-22).
Читати даліСлово на дорогу. Що означає: народитися з висоти?
«Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства» (Йо. 3, 3).
Читати даліКого знайдеш на дорозі до Емаусу?
«А ми сподівалися…» Це стан, із яким двоє учнів після трагічних подій, пов’язаних із ганебною смертю їхнього Вчителя, втікали із Єрусалиму до Емаусу, шукаючи прихистку. Це клич розчарування, який оповив їхні думки та серце настільки, що навіть вістка від жінок-мироносиць не здатна була його заглушити. Це наслідок розбитих власних уявлень щодо Бога, із яким часто у своєму житті зустрічаємося і ми, коли Бог виглядає нам несподіваним, неочікуваним, ба навіть, незручним.
Читати даліСлово на дорогу: «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?»
#СловоНаДорогу: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?” (Лк. 24, 25-26).
Читати далі