Папа Франциск торкається питань що стосуються життя, одразу після повернення з Франції.
Читати даліПапа: «Життя не слід легковажити, ні на початку, ні в кінці»
життя
Коли тато на фронті. Як не втратити емоційний зв’язок із дитиною
«Батьки в армії, ви теж втратили близькість із дітьми на відстані? Я втратив… Залишилося тільки спілкування на екрані. Чесно кажучи, виходило не дуже. Восьмирічній дівчинці та пʼятирічному хлопчику важко втримувати увагу на зеленому квадратику тата. Час ішов, і дзвінки ставали все гіршими. Як я не намагався розпитати щось про їхнє життя, інтерес дітей до розмови падав дедалі швидше. В певний момент я був у відчаї…» — ці рядки написав у Facebook Віталій Шабунін, до війни —…
Читати даліЕва Корбут: «Ти любив молодь і був люблений нею»
Отче, ти пішов занадто рано. Рік тому ми бачилися в нашому улюбленому Кракові, ти в українських, як в африканських візерунках.
Читати даліНа спомин отця Григорія Назара, який любив ловити миттєвості життя
Сьогодні, 22 травня, минає дев’ять днів від раптового відходу отця Григорія Назара. Ми продовжуємо ділитися спогадами про цього непересічного священника, який любив життя, робив усе можливе і надможливе, щоб цей світ для молоді був цікавіший, наповнений глибокими сенсами. Через діяльність, через справи отця Гриця, як його називали і завжди називатимуть друзі, кожен міг відчути правдиву Божу любов, переконатися, як через особу Господь діє і проявляє свою щирість і щедрість.
Читати даліОтець Гриць, Ви – той, кого можна назвати Справжнім Другом!
Продовжуємо ділитися спогадами і добрими словами про отця Григорія Назара від людей, яким пощастило його знати, з ним творити прекрасні проєкти, робити цей світ кращим і свідчити Божу любов.
Читати даліВін доїхав аж до Ватикану, щоб молодь із України поїхала на СДМ у Лісабон…
Сказати, що він друг – нічого не сказати. Я не знаю нікого з таким великим серцем і пам’яттю. Він приїжджав в аеропорти з іншого кінця Польщі лише, щоб просто випити кави за п’ять хвилин, або передати до Риму сир і дюжиною свіжих яєць (!), залучаючи до цієї справи ескадрилью сестер, «якщо тобі набридли макарони».
Читати даліЯ б хотіла знайти щастя…
Що маємо зробити, щоби вчинити діла Божі?
Наша молитва ― це плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб проростало зерно нашого покликання
Наша молитва, це немов би плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб на цій обробленій молитвою землі могло добре проростати зерно нашого покликання. Саме для того щоб пізнавати своє покликання, потрібно постійно молитвою обробляти глибину нашого серця. Бо живучи в цьому матеріальному світі, контактуючи з ним, ми дуже швидко самі від нього матеріалізуємось. Тому потрібно постійною молитвою одухотворювати наше єство та «обробляти» і «підливати» натхнення, які приходять від Бога.
Читати даліУсі ми — складна мішанина світла і тіні
У видавництві «Свічадо» вийшов український переклад книги о. Кшиштофа Ґживоча «Патологія духовности». Автор, — один із найбільш цінованих духовних авторитетів у Польщі, розкриває поняття віри крізь протиставлення патології та зрілого свідчення. А також спонукає своїми роздумами й практичними прикладами до здорового розуміння й пізнання Бога.
Читати далі
