Сиропусна субота
“Мавши сміливість перед Христом Богом, основоположником подвижництва, випросіть і нам прощення гріхів і велику милість” (З вечірні).
У сиропусну суботу Східна Церква згадує пам’ять преподобних Отців, що прославились у подвизі, тобто тих які за свого земного життя уподібнилися Богові і стали праведниками. Недаремно цей спомин відбувається напередодні великої чотиридесятниці. В такий спосіб Церква хоче нам подати за взір тих які так само як і ми тепер, молилися і працювали, терпіли і боролися із спокусами та пристрастями і заохотити до мужнього духовного подвигу у часі Великого Посту.
Преподобні у своєму житті постійно шукали Бога, Йому вірно в любові служили, а через хрест і відречення самих себе його знаходили і дійшли до неба. Таке саме завдання стоїть і в кожного з нас: приносити плоди добрих діл. Час посту – це рівно ж час активної боротьби з гріхом. Тільки Бог може нам подати силу і міць для знищення гріха. Сорок днів посту – це гарний період щоб оновити наші душі і помисли, які часто бувають відчуженими від праведності. Звичайно що і сатана в цей час буде більше спокушати (згадайте піст Христа у пустині), однак з Божою допомогою можемо подолати різноманіття його підступів.
Бог дає можливість нам людям що маємо тіло через піст та аскезу стати рівноангельними. Постили усі праведники: Мойсей, Ілля, Іван Христитель, зрештою сам Ісус! То чому не маємо постити і ми..
За молитвами преподобних отців наших, Боже, допоможи нам звершити добрий подвиг і витривати у вірі. Добрий Господь допровадив нас до ще одного Великого Посту у нашому житті..не змарнуймо цей час, але використаймо його для молитви, покаяння і добрих діл, щоб оновлені як душею так і тілом “до спасительного притулку славної страсті Христа Твого, щоб деревом хреста вповні озброєні, явились ми гріха переможцями і удостоїлись благословенного тридневного воскресіння, молитвами і заступництвом всесвятої, непорочної Богородиці і приснодіви Марії і всіх святих Твоїх, нині і повсякчас і на віки віків” (із Заамвонної молитви Сиропусної суботи).
