Боже, закрий небо над Україною!

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Боже, закрий небо над Україною!

          “Словом Господнім небо замкнув” (Сир 48,3)

          Друзі, нам всім зрозуміло, наскільки важливо зараз мати захист від смертельної загрози з неба. Наші дипломати просять НАТО та західний світ, щоби вони допомогли закрити наше небо. І добре роблять. А що можемо в цей час робити ми?

          Пропоную, щоби ми просили цього ж у значно могутнішого союзника – у Бога. Давайте щодня звертатися до Нього з молитвою та довірою, просячи, щоби Він до часу закрив наше українське небо для ворогів, що несуть смерть. Включайтеся в молитву!

          Приклад людини, яка своєю молитвою закрила небо аж на три роки, знаходимо в Біблії. Це пророк Ілля. Пропоную порозважати над прикладом Іллі та над Словом Божим, яке дає надію для нашої молитви:

          Ревна молитва праведника має велику силу. Ілля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців. Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій. (Як 5,16-18)

          Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.» (1Цар 17,1)

          І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало. Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив. Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.

          Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою? Збудив єси мертвого з смерти і з аду – Всевишнього словом. Ти скинув царів на загибель, прославлених – з їхнього ложа. Ти чув на Синаї докори, на Хориві – вирок відплати. Ти помазав царів на відплату, а й пророків – своїх наступників.

          Полум’яний вихор вхопив тебе – колісниця з вогненними кіньми. Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову. Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.

          Такий був Ілля, вхоплений вихорем (Сир 48,1-12).

          Отець Юрій Блажиєвський

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.