Не можу ні на хвилю покинути тебе самого

Читай також

  • 10 серпня: заблудла овечка
  • Бог промовляє саме до мене: Його слово стає моїм тілом
  • Голодні любові
        • Не можу ні на хвилю покинути тебе самого

          Коли я був малим хлопцем, мама брала мене до Сан-Джовані Ротондо. Розповідала мені, що відколи віддала мене під опіку о. Піо, відтоді він спас чудом мене п’ять чи шість разів. Але я насправді ніколи в тому не був переконаний.

          Якось йшов дорогою зі Сан-Джовані Ротондо, щоб зловити автобус до Фоґії, аж раптом ззаду мене вдарив якийсь автомобіль і я злетів у повітря.

          Коли я пролітав над машиною й усвідомлював, що відбувається, то побачив на куполі нового костелу фігурку Матері Божої догори ногами. Мав час лише викрикнути:

          ― Мати Божа,  рятуй!

          Мене забрали до лікарні “Casa Sollievo della Sofferenza”, де під час огляду з’ясували, що все в порядку. Однак, ніхто не міг пояснити сліди крові на моїй сорочці ( моя мама зберігала її, як цінну пам’ятку). Вирішили, що мені потрібне ще одне обстеження, але замість залишитися, я побіг до монастиря.

          Усі двері було відчинено. Отець Піо стояв на хорах і молився. Я впав перед ним на коліна і сказав, плачучи:

          ― Дякую, Отче, дякую!

          ― Мені не дякуй, ― відповів, ― подякуй Матері Божій, то була Вона…

          З очима, усміхненими й наповненими великою ласкою, Отець сказав:

          ― Мій сину, не можу ні на хвилю покинути тебе самого …

          Еліо Леонардо, юрист, Рим

          О. Андреа, Д’Асканіо “Усмішка Отця Піо”.

          Джерело: Молитовна група святого отця Піо

          Читай також

        • 10 серпня: заблудла овечка
        • Бог промовляє саме до мене: Його слово стає моїм тілом
        • Голодні любові
          • Оціни

            [rating-system-posts]