Багато ми чули про Бога, в якого віримо, не мало і самі можемо інколи розповідати іншим про Нього. Можемо говорити про те, яким Він є, що Йому подобається чи ні, можемо молитись до Нього, просити і т. д. І є в нашого Бога одна «скромна риса» – НАШ ГОСПОДЬ ВМІЄ ЧЕКАТИ.
І В ЦЬОМУ СВОЄМУ ЧЕКАННІ ГОСПОДЬ ВИЯВЛЯЄ СВОЮ ПРИРОДУ.
Він чекає на нас тоді, коли ми навіть не думаємо про Нього.
Він чекає, коли ми у нашому щасті забуваємо про Нього, чекає і тоді, коли нам прикро, коли нас болить, пече і валиться все з рук…
Господь вміє чекати навіть тоді, коли ми ранимо Його нашими гріхами, відрі каємось від Нього та зраджуємо Його…
І лише той, кого Господь дочекається, зможе відчути, ким Він є, бо в своїй тихій присутності Бог в нашому серці пояснить нам, ким є Він і хто для Нього є ми!..
Лише той, хто наважиться прийти до Ісуса, відчує, як у Його присутності ми зможемо віднайти зміст та смак життя, навіть у великому стражданні та випробуванні!..
Лише той, хто прийде до Бога, Який вміє чекати, зможе вилікувати всі свої рани.
Наш Господь не втомлюється ні чекати, ні прощати, питання лише в тому, чи ми хочемо Його знайти?!?…
Отець Володимир МІСТЕРМАН
