Тільки вмерши для гріха, можемо жити для Бога…

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Тільки вмерши для гріха, можемо жити для Бога…

          Важко вповні збагнути Євангеліє про оздоровлення хлопчини (Мр. 8,17-31), не будучи татом, або мамою…

          Тільки тато і мама, які лягають спати ближче до вікна, накривають дитину собою, гріють її тулячи до себе, сидячи в холодному підвалі, і промовляють своїми вустами молитви за дітей ― можуть волати, прохати, вимагати Бога, взиваючи: «Господи, Вірую! Поможи моєму невірству!»

          Часами, то вже може виглядати, як «сварка з Богом»… Як конфлікт… Як «вимагання» чуда зцілення… Але ото «вимагання» є визначальним! Бо вимагати ми можемо від Того, Який нам точно може помогти!

          ✔ «Все можливе тому, хто вірує»

          Якщо в Бозі розпізнаємо правдивого Бога, то віруймо! Просячи, маймо певність, що отримаємо. Щоб не було, як в тій приказці: «Шукає і просить Бога, щоб не знайти». Наш Бог «бореться» за свою дитину до кінця! Наш Тато дорожить кожним з нас… Хоче, щоб ми були з ним. Він вірить в нас! Але, чи віримо ми в Нього і Йому? Він не хоче нас втратити… Ані одного…

          ✔ «Він став, немов мертвий»

          Тут Христос показує ще раз, що робить з нами злий дух. Показує пагубну силу зла, яке нас «умертвляє»…

          Гріх нас умертвляє…

          І тією пагубною силою зла, для нас сьогодні може бути ненависть… Агресор хоче зруйнувати нас ззовні, а ненависть до нього може зруйнувати нас зсередини!

          Арестович каже: «Головне, коли ми боремося із сатаною, самим не осатаніти! Маємо залишатися воїнами світла!»

          Тільки вмерши для гріха, можемо жити для Бога… Тільки, вмерши, можемо жити. Христос, вмерши, повертає нам повноту життя!

          ✔ «Тільки постом і молитвою…»

          Зло можна викоренити лише так!

          Але що це означає: постити і молитися?

          Насправді, цінність цих «інструментів» маємо ще вповні відкрити для кожного з нас… Піст, як зведення потреб до реальних потреб! (У час війни наші маєтки вмістились в одному рюкзаку, а те без чого нам здавалося не можемо жити, виявилося дуже відносним)І молитва, як канал комунікації з Богом… ( І знову ж таки, в час війни ми всі стали на коліна перед Богом, просячи у Нього допомоги, щоб не стати на коліна перед агресором.)

          Війна змінила світ!

          Молитва має змінити нас! Ми самі маємо змінитися! І змінювати світ на краще!

          Амінь!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]