Віра дозволяти бачити далі. Далі поза вперті цифри, факти, локальні історії і події.
Віра у перемогу нагадує мені сьогоднішній день – такий погідний, сонячний, веснянощокий, свіжокарпатський.
Віра у перемогу тоді, коли вона не є для багатьох очевидною.
Віра, що вивертає покрушені буруни глобальних політичних величин.
Віра, яка запалює те, що вже зотліло.
Віра в благословення, що зроджується на згарищах проклять минулого.
Віра, що не дозволяє зупинятися на досягненому.
Віра, що дає крила лету аби бачити нові загоризонтя.
Віра, що нуртує передсмаком пасхального дива, коли ще в серці скрипить щем болі за полеглими.
Нікому не дозвольмо вкрасти нашу радісну і веснянооку віру. Credo quia absurdum – вірую, тому що абсурдно. Тому власне вірю ще більше…
