Навіть не знаю, що сказати, як пояснити…
Я попереджав, що буде важко й боляче, тому вибачайте…
Про кару на «тих, що вдягаються в чужоземну одіж»…
То як нам далі бути з перевдяганням в чужоземну культуру, мову, віру, ментальність і серце, – не на чужій землі, а на своїй?!… Якщо хочемо, щоб доми наші не грабували, в них жити і пити вино зі свого виноградника…
«І буде в день Господньої жертви: я покараю князів і синів царських, і всіх тих, що вдягаються у чужоземну одіж. Я скараю того дня всіх, що через поріг скачуть, що наповнюють дім свого Владики насильством і шахрайством. І буде в той день, – слово Господнє, – крик голосний піде від Рибної Брами, лемент з Нового Міста, з горбів страшенний гуркіт. Ой, голосіть, мешканці Мектешу, бо згинуло все купецтво, пропали всі, хто важать срібло! І того часу буде: я обшукаю Єрусалим зо світлом і покараю тих, що задубіли на своїм виннім осадку, і що говорять у своїм серці: «Господь ані добра, ні зла не чинить!» Тому багатство їхнє піде на розграбунок, а їхні доми на руйнування. Доми збудують вони, та жити в них не будуть; насадять виноградники, але вина не будуть з них пити» (Софонія 1, 8-13).
