Коментар на Євангеліє дня. Йо. 40 зач. 11, 47-57.
Кожен чув поняття ситуативна коаліція. Якщо простіше, це коли дві партії, які мають протилежні політичні платформи об’єднуються для досягнення вигідних для обох цілей. Саме таку коаліцію утворили фарисеї і первосвященники. Підтекст у тому, що розмінною монетою цієї угоди стає Ісус. Особи згаданих партій юдейського парламенту закривають очі на давню неприязнь одні до одних лише, щоб поквитатися з Ісусом. Насправді, це вказівка, що будь-яке зло аморальне тому, що є безпринципним. І протилежно – добро завжди тримається своїх переконань до кінця. Бути добрим по-суті означає мати власний погляд, бути чесним у першу чергу з собою, навіть якщо це не вигідно.
Цікава тональність дискурсу первосвященника Каяфи: «Один же з них, Каяфа, що був первосвящеником того року, мовив до них: «Ви не розумієте нічого і не знаєте, що ліпше буде вам, коли один чоловік помре за народ, а не весь люд загине» Йо 11, 49-50.
Будучи багатим садукеєм (первосвященниками були садукеї-колабораціоністи Риму) і маючи потужний вплив у парламенті, Каяфа поводиться зверхньо. Це відчувається у його словах. Іронія слів у тому, що, будучи первосвященником, він мав особливий привілей запитувати у Бога від імені усього народу у важливих справах. Це здавна трактувалося євреями як сакральний акт. Каяфа запитує у Бога, що робити з Христом. І ось чуємо з уст самого первосвященника відповідь Бога: «Ліпше буде вам, коли один чоловік помре за народ, а не весь люд загине». Ці слова дійсно звучать пророче – Ісус справді помре добровільно за народ, щоб увесь народ не загинув, але Каяфа приземлено потрактує відповідь неба. Він боїться, що коли Ісусу даль дозволити його проповідь, він збунтує народ і римляни зруйнують Єрусалим. Першим, хто при цьому постраждає, буде сам Каяфа і вся юдейска еліта. Яким непростим є фон події. Виявляється не достатньо чути, що каже нам Бог. Його потрібно ще правильно розуміти. На жаль, у багатьох випадках людині властиво чути від Бога те, що вона хоче чути, приймаючи свою інтерпретацію як волю Бога.
Для кращого розуміння контексту згаданих слів пророцтва треба розуміти, що Євангеліє від Йоана було написане щойно близько 100-го року після Христа. Воно водночас було однією з перших богословій Христа, повне осмислення і глибинних сенсів. А Єрусалим і храм були зруйновані перед тим у 70-му році. Йоан пишучи своє Євангеліє немов підкреслює гірку іронію слів Каяфи з перспективи трагедії євреїв.
Сьогоднішній текст Євангелія завершується тим, що Ісус, відчуваючи виразну загрожує відходить з учнями подалі в Єфраїм, поруч юдейської пустелі. Бачимо, як Христос не йде на амбразуру. Він уникає небезпеки бути вбитим і у цьому показана уся контрастність його почуттів: як і кожна нормальна людина він хотів жити. Ця на перший погляд не значна конотація змальовує його як живу людину, але коли хрест стане неминучим він таки обере хрест, щоб «увесь народ не загинув».
