У Псалмах відображено все, що переживаєте і чим турбуєтеся

Читай також

  • Чим для нас є хрест, окрім сили Божої про яку говорить апостол Павло
  • Вірність приносить нагороду
  • 6 серпня вшановуємо святих мучеників Бориса і Гліба
        • У Псалмах відображено все, що переживаєте і чим турбуєтеся

          «Хай хвалить Господа все, що живе!». (Псалом 150:6)

          Перший і останній Псалми дають нам добре розуміння того, що Бог хоче, щоб ми бачили і чули в Псалмах. Перший Псалом цитують набагато частіше, ніж останній:

          «Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.» (Псалом 1:1–2)

          Перший Псалом говорить нам, що найщасливішими і найпродуктивнішими людьми в будь-якій точці планети і в будь-який момент історії будуть ті, для кого найбільшою насолодою є слова Божі. Слова книги Псалмів, як і всіх інших книг у Біблії, призначені для того, щоб їх повільно читати, наполегливо просуваючись вперед і насолоджуючись ними. І не просто кілька хвилин на день, але впродовж усього дня. Цей Псалом є запрошенням до багатого та плідного життя роздумів.

          І якщо перший Псалом говорить нам, як чути від Бога, то останній Псалом говорить нам, як відповідати. Смиренні, мудрі і щасливі люди дозволяють Богу говорити перші слова, але зустріч із Ним згодом спонукає їх говорити. Як учні, «Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули» (Діяння 4:20). Чим Бог закінчує 150 псалмів? Чітким наказом і повтором: «Хай хвалить Господа все, що живе!»

          Завершальний Псалом

          Будь-яка людина здатна зрозуміти, якої дії останній Псалом очікує від нас у відповідь на те, що Бог сказав. Всі його рядки доносять ту саму основну думку: «Хваліть Господа!»

          Незалежно від того, де ми перебуваємо, і наскільки складним стає наше життя, у нас завжди є причина хвалити Бога, зупинятися і поклонятися Йому за те, хто Він і що Він зробив. Причини для того, щоб хвалити Його ― Його могутні справи і Його слава над усім ― завжди заступають і переважають усі наші страждання, особливо в цей час, після того, як Христос прийшов на цю землю, помер і воскрес. Бог не зменшує наші страждання і не зневажає їх, але Його доброта до нас завжди сяє яскравіше тих випробувань, які Він подає нам. І тому псалмоспівець може говорити кожному з нас, будь-якої миті нашого життя: «Хваліть Господа!»

          Однак Псалми є не лише одним простим акордом, що повторюється знову і знову, але симфонією, повною багатства переживань та емоцій, які люди відчувають і відчувають. П’ять книг або розділів, з яких складається Псалтир, справді є майстер-класом з людських негараздів.

          Хваліть крізь біль у серці

          Коли ми думаємо про Псалми, у нас може з’явитися спокуса вважати, що вони прості, позитивні та повторювані, але Псалми озвучують цілий спектр скорбот і страждань.

          Чи відчуваєте себе залишеними Богом? Псалми знають, що ви відчуваєте: «Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?» (Псалом 88 (87):15).

          Якийсь страх загрожує поглинути вас? Псалми знають, що ви відчуваєте: «Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю! На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?» (Псалом 56 (55):4–5).

          Хтось спробував зробити жалюгідним і сумним ваше життя? Псалми знають, що ви відчуваєте: «Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити – ворогів моїх брехливих – сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?» (Псалом 69 (68):5).

          Вам потрібна мудрість у складній ситуації чи ухваленні рішення? Псалми знають, що ви відчуваєте: «Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці. Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.» (Псалом 119 (118):33–34).

          Вас колись зраджували ті, кого ви любите? Псалми знають, що ви відчуваєте: «Якби то ворог глузував із мене, я – стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б. А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий» (Псалом 55 (54):13–14).

          Серед гір і долин, серед випробувань та перемог, серед тріумфів та мук ми чуємо одну спільну та прекрасну тему: хвала. У муках страху ― хвала. У вразливості невизначеності ― хвала. У темряві сумнівів ― хвала. Навіть у серцевому болю від зради — хвала. Хвала не завжди звучить однаково, але ми все одно чуємо її, за всіх і за будь-яких обставин. І тому книга закінчується після кожної високої та після кожної низької ноти закликом: «Хваліть Його… Хваліть Його… Хваліть Його». Чи можете ви хвалити Його там, де ви знаходитесь зараз?

          Усім, що маєте

          У нас може з’явитися спокуса пропустити у 150-му Псалмі вірші з 3-го до 5-го:

          Хваліте його звуком рогу, хваліте його на гарфі й на гуслах.

          Хваліте його на бубні й танком. Хваліте його на струнах і сопілці,

          хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.

          Хай хвалить Господа все, що живе!

          У найсучаснішому поклонінні мало псалтирів та гарфі. Проте сенс не у специфічних інструментах. Сенс у тому, що Бог заслуговує більше, ніж тільки наші слова.

          Так, Він заслуговує на наші слова: «Все, що дихає, нехай хвалить Господа!» Бог спочатку створив легкі, голосові зв’язки та кисень, щоб ми могли використовувати їх для поклоніння Йому. Мета дихання ― хвала. Але слів не вистачає для вираження Його величі. Ми відчуваємо це, коли молимося і співаємо, вірно? Відчуття, що це правильно, але цього недостатньо. Несумірність нашого поклоніння нагадує нам, що Бог завжди кращий, ніж ми можемо це усвідомити чи висловити, і це підштовхує нас знаходити більш творчі способи сказати Йому про це.

          Ми можемо взяти до рук трубу чи лютню, чи арфу. Ми можемо грати на тамбурині чи почати танцювати. Ми можемо бити у музичні тарілки. Але навіть краще, ніж інструменти, ми можемо «віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.» (Римлян 12:1). Ми віддаємо хвалу нашим життям — у наших рішеннях, у нашому спілкуванні, у тому, як ми витрачаємо наші кошти, у тому, як ми розпоряджаємось нашим часом.

          Тому в будь-яких обставинах, які Бог дав вам, і з усією енергією та ресурсами, які Він дав вам, хвалите Господа за те, Хто Він, і за все те, що Він зробив для вас.

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Чим для нас є хрест, окрім сили Божої про яку говорить апостол Павло
        • Вірність приносить нагороду
        • 6 серпня вшановуємо святих мучеників Бориса і Гліба
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"