Св. Тереза з Авіли (1515 – 1582) – улюблена свята Альфонса Лігуорі.
«Людина стільки вартує, скільки вартує її молитва»(св. Тереза з Авіли)
15 жовтня 2022 року Божого минає 440 років з дня смерті всесвітньовідомої іспанської святої – Терези Авільської. У свій час, на початках зародження групи «Альфонсіанська духовність» ми вже говорили про вплив св. Терези з Авіли на св. Альфонса. З цієї нагоди ще раз приглянемося до духовного портрету цієї непересічної особистості…
Приклад св. Терези з Авіли найперше заохочує усіх християн до практикування молитви і розважання. Власне, св. Альфонс був захоплений прикладом св. Терези і від неї, скажемо так, набирався молитовного досвіду. Св. Тереса Авільська – універсальна свята, яка увібрала в себе усі можливі сторони духовного буття. Відомо, що походила вона з багатого роду, в молодості була захоплена земськими розкошами і приємностями. Св. Тереза з Авіли, відома також як містичка. Мала чимало містичних досвідчень у своєму житті. Одного разу, дізнаємось із сторінок її біографії, Христос показав їй місце в пеклі, в якім вона колись знайдеться, якщо не опам’ятається та вповні не навернеться до Бога.
Тереса опам’яталася, покаялася, покинула світське життя і згодом вступила до Чину Кармелітів. На жаль цей Чин був тоді в стані занепаду. Тереса стала його реформаторкою. В 2022 р. припадає 440-річчя смерті св. Терези. Ця свята була надзвичайною жінкою, а для св. Альфонса, нагадую, – взором святості і слідування за Христом у Євангелії. Вона зіткнулася з чималими труднощами у проведенні реформи Кармелю. Її підтримкою в ті часи була молитва, розважання, любов до Христа, Церкви і Чину.
Однією з важливих характеристик життя св. Тереси була глибока і сильна злука з Богом. Ця злука доходила часто до містичних досвідчень. Раз Христос, як дізнаємося із «Книги життя святої Тереси з Авіли», показав їй душу новоохрещеної дитини. Ця душа була така гарна, каже св. Тереза, що вона в своїм житті ніколи нічого кращого не бачила. Як вже йшла мова вище, свята дуже любила молитву і розважання, які стали основними середниками у її тісній і постійній злуці з Богом. Глибоке духовне життя св. Терези не перешкоджало їй у активній зовнішній праці: закладання нових монастирів і апостольстві пера. Завдяки активній писемницькій праці св. Терези Авільської, християнський світ отримав такі перлини духовного життя як «Шлях досконалості» і «Внутрішній замок». У своєму «Внутрішньому замку» свята Тереза в описі однієї з осель пише, що Господь обдаровуючи якусь душу великими ласками рівно ж досвідчує її випробуваннями. Так було і в житті нашої святої, великі Господні ласки йшли в парі з стражданнями: спокусами, прикростями, але все те вона перемагала при помочі Божої ласки, яку отримувала від Христа в часі довгих молитов і розважань.
На прикладі св. Терези з Авіли бачимо, що ніхто не родиться святим. Святість – це наслідок тяжких зусиль, праці, постів, покути, молитви і розважання.
Приклад св. Терези з Авіли, що у свій час захопив св. Альфонса, актуальний по сьогодні. Іспанській святій завдячуємо за те, що вона зуміла в доступний спосіб поділитися своїм досвідом духовного життя з іншими людьми. Свята Церква проголосила св. Терезу з Авіли Вчителем Католицької Церкви, таким чином, вперше, в історії Церкви – жінка стала Вчителем.
Приклад св. Терези повинен заохотити усіх християн щоденно і ревно молитися. Св. Альфонс досліджуючи св. Терезу зрозумів це вповні, аж до тієї міри, що виробив свою власну доктрину молитви. На його думку, молитва необхідна не лише до досконалості, але й до спасіння: «Хто молиться, той спасеться, а хто не молиться, той буде осуджений».
