17 грудня – влкмц. Варвари (ІІІ ст. – бл. 305)
Невідомо коли і у яких обставинах свята Варвара понесла смерть; припускається, найправдоподібніше, бл. 305 р. за цісаря Максиміліяна. Не знаємо рівно ж місця, у якому свята жила і віддала життя за Христа. Пізніший її життєпис є зроблений на основі легенди. Згідно якої була вродливою донькою багатого поганина Діоскура. Батько вислав її до Нікомидії де зустрілася з християнами. Прийняла Хрещення і склала обіт чистоти.
Батько, який хотів видати її заміж, за її дії ув’язнив у вежі. Батько нелюд не міг погодитися з вибором своєї доньки, тому всіляко намагався відвернути Варвару від християнства: найперше привів її до поганських переслідувачів, де свята спочатку пережила бичовання. Однак вночі відвідав її ангел, залікував рани і уділив їй святе Причастя. Потім жорстокий суддя наказав далі мучити святу, зокрема – відтяти груди; але тоді з’явився ангел який закрив Варвару білою шатою. Врешті святу було стято мечем. Виконавцем цього вироку мав стати батько Варвари – Діоскур.
Свята Варвара однаково є почитана як на Сході так і на Заході. Загальноприйнято вважати святу великомученицю Варвару покровителькою доброї смерті. Відомо, коли св. Станіслав Костка перебував у смертельній небезпеці, то з’явилася йому свята Варвара, яку за життя почитав і принесла св. Причастя.
+ Всемогутній Боже, свята Варвара мучениця зберегла тобі вірність аж до смерті. Через її заступництво зберігай нас від всіляких небезпек і в годині смерті зміцни нас Тайнами Тіла і Крові Твого Сина, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог на віки віків. Амінь.
