«Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти…». (Мт. 25, 34-36).
«За словами Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, війна в Україні загрожує голодом і бідністю для 1,7 мільярда людей, що становить 20% населення світу…
Росія використовує продовольчу кризу як зброю для тиску на світову спільноту. Вона блокує та обстрілює українські порти, нищить українські зерносховища, спалює збіжжя на українських полях, вивозить на свою територію врожаї та сільськогосподарську техніку з окупованих територій, бомбить продовольчі склади та нафтобази по всій Україні, мінує сільськогосподарські угіддя. Але навіть у таких умовах Україна змогла провести спочатку посівну, а потім і жнива». (https://suspilne.media).
«Уряд України, виконуючи указ президента України, попри наші власні складнощі та труднощі, вже виділив 900 млн гривень для закупівлі пшениці та кукурудзи. Україна знає, що таке голод, і ми не хочемо, щоб через Росію та її нелюдські методи примусу до підкорення знову, вже у XXI столітті, вмирали мільйони людей», (прем’єр-міністр України Денис Шмигаль). До кінця весни 2023 року з українських портів мають відправити не менше 60 суден до країн, які перебувають під загрозою голоду та посухи. Це Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Ємен, Конго, Кенія та Нігерія». (https://uatv.ua/)
Директорка миколаївського агропідприємства “Золотий колос” Надія Іванова згадує: «В перші два місяці повномасштабної війни наше підприємство цілодобово робило крупи і роздавало людям у селах, куди не доїжджали навіть волонтери. Частину круп ми міняли на борошно, овочі, олію. Формували продуктові набори й возили в ті села, що були під обстрілами, куди не ходили маршрутки. За перші два місяці роздали понад 120 тонн своїх круп. Разом із водієм їздили туди газелькою. Я ловила себе на думці, що колись жвава траса зараз геть порожня — жодної машини. Чи було мені страшно? Ні. Чи страшно зараз? Ні. Нам своє робити!» (suspilne.media).
Як гідно українці, самі зазнаючи воєнної агресії, не тільки допомагають одне одному пережити воєнне лихоліття, але й простягають руку допомоги страждаючим від голоду народам світу! Нехай Господь погляне на цей великодушний жест нашого народу і Української держави і поблагословить нас справедливим і тривалим миром!
«…усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25, 40)
