«У Біблії маємо шлюб чоловіка та жінки – все. Я це приймаю як християнин або не приймаю» – владика Венедикт Алексійчук

Читай також

  • Правила безпеки для дітей
  • Спільнота «Подружні зустрічі» запрошує на «Вечори для закоханих»
  • Запрошуємо на Реколекції подружніх зустрічей
        • «У Біблії маємо шлюб чоловіка та жінки – все. Я це приймаю як християнин або не приймаю» – владика Венедикт Алексійчук

          У ефірі Радіо Марія владика Венедикт Алексійчук говорить про проблему одностатевих шлюбів у світлі актуальних подій, зокрема рішення німецьких єпископів про благословення таких нетрадиційних союзів.

          Останніми днями в Україні обговорюється законопроект стосовно надання одностатевим парам можливості реєструвати ці союзи. І суспільство розділилось: для віруючих людей – це все одно, що узаконити гріх. Інші ж не бачуть проблеми в цьому.

          Впродовж всієї історії людства людина шукала цілі і змісту свого життя, шукала, що є правда та істина. Людина шукала Бога, бо в Ньому знайдеш цю істину. Бо в голові людини можуть виникнути різні ідеології, як бачимо у випадку Гітлера, Сталіна, тепер Путіна. Коли людина живе без Бога, вона не може оправдати нічого, жодну поведінку, жодні дії навіть на законодавчому рівні.

          Я не можу бути в Церкві ні правим, ні лівим, ні консерватором, ні лібералом. В Церкві я або приймаю об‘явлення або ні. Я не можу зробити Євангеліє м‘якшим. Питання – чи я приймаю чи ні це християнство.

          В Біблії ми маємо шлюб чоловіка та жінки – все. Я це приймаю як християнин або не приймаю. Хтось хоче жити інакше – це його рішення. Ми маємо приклад Содоми і Гоморри, до чого це привело? Є загальноприйняті правила дорожнього руху: якщо хтось хоче їздити лівою дорогою – нехай, але чи далеко заїде? Так само і у випадку спільного життя одностатевих пар – куди воно приведе? Я глибоко переконаний, що ті особи, які їздять не по тій стороні дороги, колись у вічності запитають нас, християн: чому ви нас не попередили? 

          Наш християнський обов‘язок – свідчити, як треба жити. Дуже часто я чую розповіді про те, як поліцейські рятують людину, яка вирішила вчинити самогубство – розмовою, вмовлянням. Таких поліцейських називають героями. Чому ж ми цього не робимо? Не рятуємо тих, чиї душі котяться у прірву пекла?

          Церква має завжди і повсякчас говорити про те, що цей шлях є неправильний, що це гріховний вибір незалежно від того, чують її чи ні.

          Як тоді бути з тим, що німецький єпископат на так званому Синодальному шляху проголосував про надання благословення одностатевим союзам? Таке враження, що єпископи в Німеччині бачать Біблію по-іншому. Вони передбачили, що Папа має право дозволити чи ветувати прийняте рішення, яке б мало вступити в дію 2026. Єпископи зсилаються на те, що варто трактувати Біблію у світлі нових наукових відкриттів, що відкривають начебто природню схильність до нетрадиційної орієнтації. Чому це відбувається у Римо-Католицькій Церкві, яка є своєрідною скелею, гарантом для вірян?

          Твердження, що наука щось довела дуже і дуже відносне. Ми постійно бачимо, як одні доведення спростовують інші. Але не наука. В християнстві ми всі кажемо про свою гріховність. Всі ми грішні з природи, але звідки тоді беруться святі? У всіх і кожного з нас схильність до гріха, але в Бозі ми можемо все. Ми можемо погоджуватись із дослідженням про схильність і нетрадиційну орієнтацію, але ми маємо Бога, в якому і з яким можемо побороти все. 

          Щодо єпископів, то скажу, що в історії це не вперше. Помилялись і до того, цілі монастирі впадали в єресь. Серед дванадцяти апостолів був Юда, серед дванадцяти єпископів може бути один проблемний, а серед ста двадцяти, а серед тисячі двадцяти? Це жартома, але це і про статистику. Для мене не є проблема, що вони говорять дурниці, неправильні речі. Але тут ми як повнота Церкви маємо говорити, що вони помиляються, йдуть у неправильному напрямку. Чому вони так роблять – не знаю. Але певний, що тут є вплив домінуючого у соціумі німецького протестантизму, взаємні впливи невідворотні.

          Пізнаймо правду і правда нас визволить. Не варто боятись таких свідчень, але триматися правди і вказувати на їх хибність.

          Повна розмова

          Записала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Правила безпеки для дітей
        • Спільнота «Подружні зустрічі» запрошує на «Вечори для закоханих»
        • Запрошуємо на Реколекції подружніх зустрічей
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)