«Хіба Я не тут?» — роздуми владики Браєна про надію, яку несе Богородиця

Напередодні свята Богоматері Гваделупської, яке відзначається 12 грудня, владика Браєн Байда ділиться особистими духовними роздумами про силу материнського заступництва Пресвятої Богородиці та її слова, що промовляють до людства крізь століття — особливо до тих, хто сьогодні переживає війну, страх і втрати.

За словами владики, ці слова Богородиця звернула до простого індіанця Хуана Дієго у 1531 році, коли той, через хворобу свого дядька, намагався уникнути зустрічі з Нею.

― Вона сказала їх Хуану Дієго, коли він був розгублений і не зустрівся з нею, як було заплановано. І саме тому, коли я молюся перед іконою Матері Неустанної Допомоги, я повторюю слова Богоматері Гваделупської, сказані Хуану Дієго, — пояснив єпископ.

Владика наголосив, що на іконі Богородиця не лише тримає Ісуса, але духовно огортає кожну людину:

― Як на іконі, вона тримає Ісуса. Вона тримає мене. Вона тримає вас і всіх, хто звертається до неї за допомогою, своєю ніжною і милосердною ласкою.

Розповідаючи історію об’явлення, владика Браєн повертає нас до слів, які стали серцем гваделупського послання. У хроніках Нікан Мепохуа Богородиця звертається до Хуана Дієго так:

― Послухай, закарбуй у своєму серці, мій наймолодший сину, що те, що тебе налякало, що тебе засмутило, є нічим. Не бійся цієї хвороби, ні будь-якої іншої хвороби, ні будь-якої гострої чи болючої речі. Хіба Я не тут? Я, яка маю честь бути твоєю матір’ю. Хіба ти не в моїй тіні і під моїм захистом? Хіба Я не джерело твоєї радості? Хіба ти не в затишку мого плаща і в обіймах моїх рук? Чи потрібно тобі ще щось?

― Нехай ці слова проникнуть у твою душу, — закликав владика.

Як редемпторист і єпископ УГКЦ, владика Браєн бачить у цих словах універсальне послання, яке об’єднує шанування Матері Неустанної Допомоги і Богоматері Гваделупської — однієї й тієї ж Богородиці.

― Я уявляю, що вона могла сказати ці слова Ісусу — маленькому, переляканому хлопчику, якого ми бачимо на іконі Неустанної Допомоги.

Можливо, вона повторила їх Йому, коли Він ніс хрест.

А можливо — коли тримала Його бездиханне тіло на своїх руках, як у П’єті.

Але ці слова, за переконанням владики, звернені не лише до біблійних постатей:

― Я чую, що вона промовляє їх до нас — до мене, до вас — з усіма нашими турботами, які ми носимо в серці.

Особливе місце у роздумах владики займає Україна.

― Я вірю, що Матір Божа сьогодні промовляє ці слова до всіх людей в Україні. Особливо до тих, хто бореться з війною, зі стражданням, зі смертю. Вони приносять їй свій біль і свої страхи.

Владика порівняв цю надію з біблійним образом із книги пророка Єзекіїля:

― Ці слова, духовно, виходять за межі часу. Як Святий Дух через пророка Єзекіїля вдихнув життя в сухі кості, так і сьогодні Він дає подих життя тим, хто переживає відчай.

На завершення владика Браєн звертається з простим, але глибоким закликом:

― Коли молитеся до Матері Божої — поділіться всім, що є у вашому серці. Усім.
Вилийте все.
Але не пропустіть найважливішого:
зачекайте, поки вона відповість.

Це чудовий час для цього — 12 грудня, у день свята Богоматері Гваделупської.