Безліч людей застрягли у своїй невизначеності. Нерішучі в проходженні за Христом, вони займають нейтральну позицію, стоячи однією ногою в церкві, а інший — в світі. Відсутність посвячення призводить їх до життя, повного компромісів і буденності. Ісус застерігав: „ Ісус сказав до нього: “Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого“ (Луки 9:62). Ми покликані бути відданими справі Ісуса Христа.
Можливо, ви чули притчу про курку і свиню, які, йдучи по дорозі, побачили церковну вивіску з назвою теми проповіді „Як допомогти бідним?“. Курка запропонувала забезпечити бідних беконом і яйцями. Свиня на хвилину задумалася і висловила свій протест: „Почекай-но; для тебе — це всього лише пожертвування, а для мене — це повна віддача“. Це саме те, чого Бог очікує від нас — повної віддачі.
Точка неповернення
Цей термін виник у повітряній авіації і позначає точку на трасі, починаючи з якої палива на борту літака не вистачить, щоб повернутися назад на аеродром. У цьому випадку ця фраза має на увазі непохитну посвяту… В авіації цей термін вживається також і в іншому значенні, і позначає момент, коли, набравши швидкість при зльоті, літак не має достатньо місця на злітно-посадковій смузі, щоб у нього була можливість безпечно зупинитися; тому в цей момент літак повинен злетіти.
У точці неповернення пілоти змушені прийняти важливе рішення — повернутися зараз або продовжити шлях. Кожен християнин повинен зробити аналогічний вибір. Рішення визначають нашу долю. Доля — це не справа випадку, це наслідок прийнятих рішень. Ісус суворо попередив, кажучи: „Згадуйте жінку Лотову“ (Луки 17:32). Як ви пам’ятаєте, коли Ангели виводили сім’ю Лота зі Содому, дружина Лота озирнулася назад. Бог дарував план втечі, але вона відмовилася скористатися ним. Це був не просто сповнений цікавості погляд через плече, щоб побачити, що відбувається. Вона була так зачарована гріхом, що панував там, що озирнулася із непереборним бажанням повернутися назад. Вона перетворилася в соляний стовп і застигла в своєму непослуху. Для нас це яскраве нагадування того, щоб після отримання порятунку ми не озиралися назад у світ.
Прийнявши тверде рішення слідувати за Христом, ми не можемо дозволити собі коливатися в питанні посвячення. Прийнявши порятунок, нам необхідно перебувати в ньому. Отримавши свободу від гріха, ми повинні стояти в цій свободі. Коли Бог запалює наші серця, нам необхідно підтримувати вогонь. Проповідники старого гарту говорили: „Або пливеш, або тонеш; або холодний, або гарячий; або живий, або мертвий; або все, або нічого“. Нам необхідно раз і назавжди прийняти рішення слідувати за Богом. Давайте пройдемо точку неповернення і ніколи не будемо озиратися назад.
Біблія наполягає, щоб ми прийняли рішення:
Ісус Навин висунув ультиматум: „ Коли ж вам не любо служити Господеві, то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити: чи богам, яким служили батьки ваші по той бік ріки, чи богам аморіїв, у землі яких ви живете; я ж і мій дім служитимемо Господеві“ (Ісус Навин 24:15).
Ілля кинув виклик древньому Ізраїлю: „Тоді Ілля приступив до народу й каже: „Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал — ходіть за ним“. Не відповів йому народ нічого.“ (1 Царів 18:21).
Ісус наполягав на тому, що „Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.“ (Матея 6:24).
Павло заявив: „Один відрізняє день від дня, для іншого ж – кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.“ (Римлян 14: 5).
Яків повідомив нам про те, що „Людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.“ (Якова 1: 8).
Ісус дав нам пораду: „Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий. Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх.“ (Об’явлення 3:15-16).
Переклала і адаптувала Наталія ПАВЛИШИН
