Чому маємо бути апостолами Христа

Читай також

  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • Чому маємо бути апостолами Христа

          Бог покликав кожного вірного ділитися Доброю Новиною. Так, не всі й не завжди готові до цього чи й узагалі, вміють навіть у рутині щодення побачити Господні дари і ласку.

          Та все ж:

          1. Бог створив нас, щоб ми пізнавали Його.

           

          Люди — унікальні. Бог створив кожного із нас на Свій образ і подобу. У нас є дух, тож можемо спілкуватися з Богом. Біблія каже: „Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові“ (Ефесян 1: 4). Бог бажає тривалих відносин із нами. Люди, які не знають Бога, не бачать головного змісту, задля чого Господь створив їх на цій планеті. І це сумно!

           

          1. Благовістя було місією Ісуса, і ми покликані робити те ж саме.

           

          Біблія дає чітко зрозуміти, що місія Ісуса — „шукати і спасти те, що загинуло“ (Луки 19:10). Оскільки ми були створені, щоб уподібнитися Христу, наша місія повинна бути такою ж, як і Його. Фактично, в Євангелії від Йоана 17:18 Ісус конкретніше говорить про це: „Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ“.

           

          1. Проповідь — це наша відповідальність.

           

          У Біблії сказано: Як я скажу безбожникові: Ти помреш! – і ти його не попередиш і не говоритимеш, остерігаючи безбожника від лихої його дороги, щоб він жив, – то безбожник той умре в своїм грісі, я ж домагатись буду з твоїх рук його крови“(Єзекіля 3:18). Бог дає зрозуміти, що якщо люди навколо нас грішать, а ми не ділимося з ними вченнями Євангеліє, ми відповідальні за це. Люди приходять у наше життя з певної причини. Якщо ми не розповімо їм про Ісуса, і вони проведуть вічність без Бога, це не лише їхня відповідальність, а й наша.

           

          1. Ділитися знаннями про Бога — це привілей.

           

          Друге Послання до Корінтян 5:20 нагадує нам, що ми маємо честь і привілей бути „посланцями Христа“. Це— великий привілей. Також не менший привілей — представляти Творця Всесвіту нашим друзям, родичам , знайомим.

           

          1. Благовістя показує вашу подяку за те, що Ісус зробив для вас.

           

          Дуже часто ми забуваємо, що таке Блага звістка. Біблія говорить нам: „Що ви того часу були без Христа, відлучені від прав ізраїльського громадянства й чужі заповітам обітниці, без надії і без Бога в цьому світі“ (Ефесян 2:12). Бог врятував нас! Тож маємо ділитися цією звісткою з усіма. Ми знаємо єдиний спосіб взаємин із Богом — через молитву. Ми пережили це. Якщо ми не ділимося цим із іншими, то чинимо невдячно.

           

          1. Люди безнадійно втрачені без Христа.

           

          У Діяннях Апостолів 4:12 говориться, що Ісус — єдиний, Хто може врятувати нас: „І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися“. Люди втрачені без Христа. Він — єдиний шлях для людей на небеса. Бог міг накреслити Добру Новину на небі. Замість цього Він вирішив ділитися нею через нас. Мільярди людей по всьому світу (і поруч із нами) повинні почути це слово. Якщо ми не будемо говорити про це, хто ж буде?

           

          1. Бог бажає, щоб усі спаслися

           

          У Другому Посланні Петра 3: 9 сказано, що: „Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння“. Це означає, що ви ніколи не побачите нікого, кого Бог не бажає врятувати. Немає людей занадто поганих. Ні занадто забутих. Ніхто не є надто далеким від Господа. Якщо Бог бажає, щоб кожен був врятований, ми теж повинні цього хотіти.

           

          1. Ви будете винагороджені у вічності.

           

          Біблія говорить: „Знаючи, що приймете від Господа нагороду — спадщину. Служіте Господеві Христові!“ (Колосян 3:24). Ми будемо винагороджені на небесах за те, що приводили людей до Христа.

           

          Уявіть, що Бог зробив би в вашому місті, якби кожна людина у вашій церкві сказав це?!

           

          Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"