Одним з найбільш особистих та важливих питань, на яке шукає відповідь жінка, є: «Як узгодити материнство та кар’єру?». Дівчата закінчують навчання в коледжах чи вузах і перед ними відкривається світ можливостей. Але котру обрати спочатку? Чи є магічна формула?
На жаль, правильна відповідь далеко не завжди видається нам очевидною з самого початку. Переживання нових емоцій, кожна наступна дія підштовхуватиме до рішення, яке буде правильним тільки для тебе. Сповнюючись життям та любов’ю у Господі, покладаючись на Його волю – тільки так можна обрати.
Журналісти aleteia.pl розпитали жінок у соціальних мережах, що вони думають із цього приводу і сотні зреагували унікальними історіями та моментами прозрінь.
Нижче – деякі з цих повідомлень:
Все-таки материнство? Чи ні?
«Якщо ви одружуєтесь у юному віці, то для чого відкладати народження дітей? Жінці найлегше виносити дитя у віці двадцяти – початку тридцяти років. І у вагітності ніколи не можна бути впевненими: багато сімей роками намагаються зачати дитину. Якщо ж ви взяли шлюб у більш зріломі віці, то тим більше мали достатньо часу, аби присвятити його кар’єрі та хобі. Найважливіше для жінки – підтримка чоловіка.»
«Лікування від безпліддя у зрілому віці тривало 6 років. Якби я могла зробити тільки одну річ в житті інакше, то намагалася б завагітніти раніше.»
Наші тіла в 40 вже не такі, як у 20 чи 30. Це ключовий момент. Якщо батьки народжують маля в молодому віці, то вони матимуть нагоду більше часу провести у житті своїх дітей і внуків. Стосунки будуть тривалішими для того, аби рости і розвиватися, а це – великий подарунок.
Ось що про це думає чоловік, який зважився на дитя замолоду:
«Коли я народився, моєму батькові було 45. Розрив поколінь вплинув на наші стосунки більше, ніж мені того хотілося б. Тому ми з дружиною дійшли згоди: народжувати біля 20-ти. У цьому віці я мав більше енергії на батьківство. А ще – мої діти виросли і переїхали, коли мені було сорок з гаком, і, така Господнє воля, що я маю трохи часу, аби насолодитися життям без дітей з цієї точки зору. Крім того, я дожив до внуків, і маю надію, що встигну погратися і з правнуками також. Для нас із дружиною вибір був очевидним – ми не бачили сенсу чекати!»
Деякі жінки кажуть, що розпочинати кар’єру і переривати її декретною відпусткою – це нелегко, до доводиться випадати із робочого процесу і втрачати у профпридатності.
«Ти працюєш 5-10 років, аби досягнути успіхів у кар’єрі, а потім робиш крок назад, щоб присвятити час вихованню дитини? Повертатися до роботи знову дуже складно. Я намагалася не втрачати навичок і працювала на фрілансі, але це зовсім інше. Це великий крок назад: аж до втрати інтересу до професії, якою була одержима.»
Спочатку кар’єра? Які аргументи?
Мати особисту свободу, незалежність, час на подорожі і хобі – ось що мотивує людей займатися кар’єрою спочатку.
«Я рада з того, що змогла присвятити більше часу власним інтересам до народження дитини. Мені подобалося подорожувати, отримувати цікаві посади, проводити довгі години, вигадуючи механізм розвитку та просування фірми. Зараз, як мама, я спостерігаю за тим, як підростають мої діти, і цілком задоволена з того, що мені вдалося зробити «до». Я відвідала багато класних місць і зараз мені хочеться повернутися туди, але трьома парами очей, а не однією. Зараз у мене є достатньо ресурсів, аби бути тією мамою,я кою я завжди хотіла, і достатньо терпіння, що приходить з віком і досвідом».
Або ти можеш робити і те, і те одночасно
Ну як не втішатися жінками, котрі поєднують кар’єру і материнство?
«Мені 34, з чоловіком виховуємо 6 дітей, і я працюю на повну ставку терапевтом у лікарні. Я б не впоралася з усім цим (медуніверситет, чергування, робота) без підтримки коханого чоловіка та наших батьків. Не моя воля, а Господня, що нам вдається давати собі раду».
Переклад Ірини Яремчук
У кожної дівчини є свій час- Бог має план нашого життя! Хтось виходить заміж у 17, хтось у 30-40 років, бо така доля. Не гріх робити кар’єру, подорожувати, а гріх бігати до ворожки знімати вінець безшлюбності, робити штучне запліднення.