Відчуваючи «голод» любові, ми не шукаємо чогось неіснуючого. Любові та її прийняття потребує кожен, і не важливо скільки нам років.
Новонароджене дитя є беззахисне та потребує догляду, уваги, і перш за все – батьківської любові. Емоційний контакт є великою силою та впливає на психічний розвиток дитини. Маючи добрі наміри батьки хочуть забезпечити своє чадо усім найкращим. Та чи важливо це для самих дітей? Однаково солодко маленький карапуз буде спати як у звичайній колясці з магазину так і в брендовій «Chicco». Малюк буде плакати, і йому буде зовсім неважливо якими іграшками ви будете його забавляти. Зростаючи, малеча потребує батьківської підтримки, опіки та безперечної любові. Помічати та приймати емоції дитини, радіти та сумувати разом. Хвалити за намальований малюнок, виконане завдання, за великі та маленькі перемоги. Переживати «горе» через загублений камінчик, розбите коліно чи нерозділене кохання.
Часто, батьки недооцінюють важливості тих моментів, а їхні діти дорослішають так і не відчувши себе безумовно любленими. Брак любові у дитинстві та холодні стосунки з батьками можуть проявлятися у подружньому житті численними труднощами.
Якщо один із подругів емоційно не дозрів до подружньої любові через незцілені рани попередніх життєвих етапів. Часто трапляється так, що люди проявляють любов через свій егоцентризм, і саме ця любов є притаманна дітям, які потребують уваги, та прагнуть аби все оберталося навколо них. Саме тому людям, які знаходяться на різних рівнях вияву любові є важко знайти порозуміння навіть у простих речах.
Незріла до подружніх стосунків людина, бажає насититися любов’ю, і не отримавши бажаного, по-дитячому реагує – «вибухає» криками та плачем. Подружні стосунки можуть бути зцілені, але спершу особа має бути щирою із собою, визнати, що її спосіб прояву любові є незрілим.
Очевидним є той факт, що у подружніх стосунках неможливо подолати кризу, очікуючи тільки на те, що він чи вона повинен змінитися, а я ні. Слід запитувати також і себе: «У чому мені необхідно дозріти і що зцілити, аби подолати даний конфлікт?».
Як бачимо, причини подружніх незгод мають глибокі корені. Жоден з нас не мав досконалих батьків, але здатний шукати істинну любов, просячи у Бога такої ласки.
Під час загальної аудієнції в Римі, Святіший Отець Папа Франциск, сказав: «Не бійся! Ніхто з нас не самотній. Навіть якщо тобі не повезло й твій земний батько забув про тебе, й ти відчуваєш на нього жаль, ти не позбавлений фундаментального досвіду християнської віри: знати про те, що ти – улюблена Божа дитина, й що в житті не існує нічого такого, що могло би погасити палку Божу любов до тебе».
Тож, будучи «жебраком любові» пам’ятаймо про любов Отця Небесного. Згідно з висловом, якого нас навчив Ісус: «Це цілковита любов, яку в цьому житті ми можемо засмакувати лише в недосконалий спосіб».
Автор Ольга Чаплик
У статті використано матеріали VATICAN NEWS
