Коли дивимося на своє життя, то бачимо, що кожен із нас має свої плани на життя, мрії, стремління. І це не те, що кожен із нас має інший план, в різні періоди мали інші плани. Часто наші смаки змінювалися абсолютно, інколи наші приятелі ставали ворогами, а вороги — близькими друзями.
Скільки свого життя ми вкладаємо в ті чи інші речі. Та чи добре ми це робимо?Погляньмо на заможних людей, які стараються інвестувати свої гроші якнайкраще, щоб вони приносили прибуток.
Ми маємо найбільшу інвестицію — наше життя. Питання, куди ми його вкладаємо? На що витратимо? Бо ми його витрачаємо. Але як будемо його витрачати. Молитва — це можливість пізнати, що буде найкраще для нас, що є Божою волею для нас. Бо Він створив нас і знає, що є найкраще для нас.
Тож, стаючи на молитву, маємо найперше промовляти слова, які сказала Богородиця до архангела Гавриїла: „Ось я. слугиня Твоя. Нехай буде по слову Твоєму“. Для нас дуже важливо бути відкритим на слово і волю Божу, віддавати себе в розпорядження Господеві. Бо Він найкраще знає, що є правдивим добром для нас. Тож молячись, просімо, щоб Господь якнайкраще нами розпоряджався.
Коли говоримо про святих Церкви, то це ті, які найкраще реалізувалися в Бозі. Ми кажемо, що треба реалізуватися, але кожен по-своєму розуміє цю реалізацію в різні періоди життя по-різному. Та в молитві маємо просити: Ти, Боже, реалізуй мене, Тис, Боже, проявися через мене, як Ти проявився через інших. Нас цього вчить Христос, який сказав, що прийшов не чинити Свою волю, а волю Того, що послав Його.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
