«Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові» (Галатів 6:14).
Чому так багато турбуються, коли згадується ім’я Ісуса? Чому Його ім’я, яке понад усі імена, часто використовують намарно?
Відповідь проста: в Його імені є сила, а також сила в Його хресті — сила, яка вражає духовний світ. У Филип’ян 2: 9-11 сказано: «Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця».
Хрест, гріх і покаяння ніколи не були популярними термінами, незважаючи на те, що вони — суть християнської віри. Сам Ісус сказав, що об хрест люди будуть спотикаються. На жаль, багато хто сьогодні розбавляє Євангеліє і уникає розмов про хрест. Вони хочуть, щоб Біблія була привабливішим і ходовим товаром. Але істина — не ходовий товар! Ми покликані оберігати її, проголошувати і захищати, але ніколи не компрометувати.
Ейден Вілсон Тозер говорив про цю проблему:
«У сучасному світі з’явився новий хрест. Він схожий на старий хрест, але трохи відрізняється; відмінність невелика, але різниця істотна. Старий хрест сокрушав людей; новий їх розважає. Старий хрест засуджував; новий хрест забавляє. Старий хрест руйнував надію на плоть; новий хрест її надихає. Старий хрест приніс сльози і кров; новий хрест приносить сміх».
Тозер продовжує:
«Будь-які заперечення щодо теплого християнства зустрічають тріумфальною відповіддю: «Але ми здобуваємо душі!» Купуємо їх для чого? Для істинного учнівства? Для того, щоб нести свій хрест? Для самовідданості? Для відділення від цього світу? Для розп’яття плоті? Для святого життя? Для благородства характеру? Для презирства багатств світу цього? Для жорсткої самодисципліни? Для любові до Бога? Для повного посвячення Христу? Звичайно ж, відповіддю на всі ці питання буде… Ні ».
Цей приємний «новий хрест» часто залишає людей розгубленими і обдуреними, бо вони вірять у християнство самопросування і егоїзму, яке не несе в собі нічого спільного зі закликом Ісуса до повного смирення і самопожертви, зречення себе.
У нашому прагненні вести людей до Христа, багато малюють неправдиву картину учнівства, або розбавляють. Ісус не сказав: «Йди за Мною, і тобі не доведеться нічого змінювати», Він сказав: «Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною» (Матея 16:24). Ісус хоче, щоб ми розуміли, що означає йти за Ним — що цьому є ціна. Це коштувало йому хреста і нам буде вартувати чогось.
Якщо статистика правдива, то багато продовжать приймати гламурне християнство і будуть введені в оману. Життя — це поле битви, а не майданчик для ігор!
Якщо ви ніколи щиро не каялися і не покладалися на Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя, то нема зручнішого часу, ніж зараз. Багато людей, які є заручниками релігії, проживають життя, позбавлене цілей, і часто живуть із почуттям жалю і провини. Вони розмірковують: «Чи достатньо я добрий?» Взаємовідносини з Христом змінюють це.
2 Корінтян 5:17 говорить: «Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове». Ваше минуле прощено, ваше реальність безпечно і ваше майбутнє визначено.
Воскресіння і хрест звільняють нас від гріха і смерті: «Бо заплата за гріх – смерть, а дар ласки Божої – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім» (Римлян 6:23).
Не важливо, що ви натворили, у вас є можливість повірити в Ісуса і бути прощення за гріх. Визнайте, що ви грішник, який потребує Спасителя: «Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої» (Римлян 3:23). Визнайте, що Ісус помер за ваші гріхи: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йоана 3:16). Покайтеся і відверніться від своїх гріхів: «Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті» (Діяння 3:19). Живіть своє життя для Нього: «Тому і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам, вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу» (Євреїв 12: 1-2).
У цей Великдень, не дивлячись на те, що ми радіємо порожньому гробові, давайте не забувати про силу хреста.
Хрест очищає, спокутує, звільняє, крушить і торжествує. Він пропонує надію і мир цьому гине, світу. «Миру не буде до тих пір, доки ми не побачимо завершену роботу Ісуса Христа — доти ми не поглянемо назад і не побачимо хрест Ісуса між нами і нашими гріхами» (Дуайт Ліман Муді).
Хрест очищає, спокутує, звільняє, крушить і торжествує. Він пропонує надію і мир цьому гине, світу.
«Миру не буде до тих пір, доки ми не побачимо завершену роботу Ісуса Христа — доти ми не поглянемо назад і не побачимо хрест Ісуса між нами і нашими гріхами» (Дуайт Ліман Муді).
