Кожен із нас, говорячи про молитву, може поділитися власним досвідом, розповісти, якою є молитва саме для нього. Хтось надаватиме перевагу молитвам у молитовнику, хтось ― спонтанній розмові з Господом, а хтось любить Богослуження. І дуже добре, що кожен має унікальний шлях до Господа.
Та кожен також має невдачі. Наприклад, ми молилися спонтанно і в певний момент втратили зосередженість на молитві. Або молилися з молитовника і в певний момент ці молитви, які раніше до нас промовляли, зачіпали нас, перестають виконувати ці функції. Або ж на Богослуженнях, які раніше для нас пролітали як одна мить, зараз не можемо вистояти. Приходять кризи в молитві. Це ― закономірно. Це означає, що прийшов час до змін.
У час криз ми повинні пам’ятати. Що Бог не перестає вірити в нас. І в цій кризі ми можемо здобути новий досвід молитви. Бог не перестає вірити в нас, навіть коли ми знеохотилися чи опустили руки. Бо Бог стоїть за цією кризою, щоб ми здобули новий етап.
Тому маємо пам’ятати, що Бог вірить, що наша молитва й надалі може розвиватися.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
