Як ти пізнаєш Бога, якщо не знаєш самого себе?

Читай також

  • Як пізнання себе допоможе сприймати ближніх
  • Для чого треба полюбити себе і як це впливає на наших ближніх
  • Думаємо, що знаємо інших, однак, на диво, дуже мало знаємо себе…
        • Як ти пізнаєш Бога, якщо не знаєш самого себе?

          Великі муки терпимо, не знаючи самих себе” – слова св. Терези Авільської.

          Здавалось би, кого ми мали би знати насправді добре, то це – самих себе. А також близьких – у щоденному спілкуванні, відносинах.

          Але якщо звернути увагу на свої вчинки – чи одразу всі нам вдасться пояснити? Але ж як важливо знати самих себе.

          Нам здається, що знаємо, але як добре?

          Чому я шаленію, нервуюсь, депресую, заздрю, сварюся, боюся минулого чи майбутнього, походжу із віруючої родини, а маю проблеми з моральністю?

          Це все – наша середина. І якщо не знаємо причин багатьох своїх вчинків – ми не здатні себе вилікувати, бо так, як невмілий лікар, лікуватимемо не те, що потрібно.

          Слід знати вади своїх чеснот і чесноти своїх вад. Маєш таланти – чудово, але не завжди їх реалізація може бути безпечною, будь обережний!

          У кожному з нас триває боротьба вегетації з життям. Буває, бачимо дуже активних людей, які працюють, діють, завжди в русі – і не живуть, бо подібні до роботів. Людина живе настільки, наскільки знає себе і наскільки Бог живе у ній.

          Мойсей мав великі проблеми із своєю самістю. Він, народжений від єврейки, змалечку жив у фараонових палацах, запитував себе: хто я є? І Бог невипадково двічі кличе: Мойсею, Мойсею! І той відповідає врешті: Я, пізнаючи себе, приймаючи своє єврейське походження.

          Впродовж усього життя ми складаємо про себе враження, і так найчастіше трактуємо себе, як чуємо, що про нас говорять. І знаєте, чому так багато з нас мають проблеми із сприйняттям самих себе? Бо від свого оточення чують негативні оціночні судження.

          Якщо я чую: Ти нерозумний, тупий, негарний, то рано чи пізно так починаю себе сприймати. Але чи насправді це є правда про мене?

          Пізнати себе – це один із кроків, одна із умов пізнання Бога. Якщо у нас спотворене розуміння людської природи, зокрема себе самого, то мимоволі ми приписуємо Богові свої негативні вміння, ми ж подібні до Бога, правда?

          А правда у тому, що ми створені на образ і подобу Божу добрими і прекрасними, бо саме таким є Господь. І це – правда про кожного з нас. Боже творіння – добре. Чому ми так погано думаємо про себе або про ближнього?

          Гріх є причиною тих чи інших наших недоліків, але мусимо це розуміти. Вивчити свої слабкі сторони, пристрасті, знати, де можемо впасти, де складно нам втриматись.

          Пізнати самого себе – це побачити причину своїх проблем і розуміти, що лікувати і як. Пізнати самого себе – це вийти на шлях удосконалення на дорозі до Бога і просити Його допомоги.

          Підготувала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Як пізнання себе допоможе сприймати ближніх
        • Для чого треба полюбити себе і як це впливає на наших ближніх
        • Думаємо, що знаємо інших, однак, на диво, дуже мало знаємо себе…
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)