Чого нас може навчити гірчична насінина?

Читай також

  • «Що з того, що ти молишся, якщо війна не закінчується?»
  • 23 січня ― пам’ять Пратулинських мучеників
  • Запрошуємо вирушити у «Віртуальну прощу до Пратулина»
        • Чого нас може навчити гірчична насінина?

          Пригадую, коли я була маленькою дівчинкою, один зі вчителів недільної школи подарував мені намисто у вигляді серця з прозорого каменю з гірчичним насінням всередині. Тоді я дивилася на це гірчичне насіння і думала: «Моя віра крихітна, як це маленьке насіння, але я хочу мати велику віру в Бога для здійснення неможливого». За роки Бог зміцнив мою віру, але, чесно кажучи, іноді я молюся тією ж молитвою і відчуваю, що моя віра не така сильна, як би хотілося.

          Ісус розповідав історію про гірчичне насіння (Матея 13: 31-32). Слухачі, ймовірно, вибухнули сміхом, тому що вирощування гірчиці було заборонено в Ізраїлі, так як вона безладно розросталася по всьому саду. Ісус використовував гірчичне насіння в якості ілюстрації Свого Царства. У той час, як світ захоплюється швидким і шаленим, великим і сміливим, шлях Ісуса зазвичай повільний, він вимагає терпіння і наполегливості.

          А ось тут перепона. На нас впливає наша культура, і ми помічаємо, що з нетерпінням і занепокоєнням очікуємо, коли ж нарешті Бог поквапиться. Ми захоплюємося великим і прекрасним, і не звертаємо уваги на маленьку, але тріумфальну роботу Бога. Дуже часто я бачу все це у власному житті. Дайте мені вибір між виступом перед тисячами людьми або перед аудиторією в 20-50 чоловік, і я виберу велику аудиторію. Але Святий Дух постійно нагадує мені не нехтувати дрібницями, в яких Божа робота може бути глибшою.

          Ранні християни відрізнялися не тільки любов’ю один до одного, а й терпінням і наполегливістю. Вони визнавали, що Божі цілі були неквапливі і нестримні одночасно. Вони розуміли силу і потенціал гірчичного насіння.

          Які уроки ми можемо витягти з гірчичного насіння?

          Не нехтуйте дрібницями. Божа робота в серці маленької дитини така ж важлива, як і Божа робота в церкві з тисяч прихожан. Божа дію в крихітному селі в Африці може мати більший вплив, ніж дія у величезній церкви на Заході. Запросіть Бога у великі й малі відтинки свого життя. Він бажає зробити ґрунтовну роботу і там, і там.

          Не поспішайте. Ми схильні бути нетерпеливими щодо Бога, коли нам здається, що Він діє недостатньо швидко. Його глибока робота повільна й постійна. Бог цінує наполегливість. Продовжуйте молитися. Ви нетерплячі, тому що не бачите швидких змін? Продовжуйте прагнути. Святий Дух на багато що здатний, просто Він рухається за Своїм розкладом, а не за вашим.

          Розвивайте в своєму серці спокійне довіру. Боже Царство живе у вас. Заспокоюйте себе думкою про те, що Він перетворює вас в образ Свого Сина. Коли ви не бачите прогресу, славте Його, бо Він завжди діє в любові. Його плани завжди добрі і Він завжди вірний.

          Господи Ісусе, моє ставлення часто формується навколишнім суспільством. Нагадай мені сьогодні, що я належу Тобі. Я спрагу, щоб мій дух був в повній єдності з твоїм Духом, живучи в ритмі твого розкладу. Навчи мене терпляче продовжувати, вірячи, що все, що Ти робиш, добре. Амінь.

          Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • «Що з того, що ти молишся, якщо війна не закінчується?»
        • 23 січня ― пам’ять Пратулинських мучеників
        • Запрошуємо вирушити у «Віртуальну прощу до Пратулина»
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"