Як досягти зрілості у вірі?

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • Як досягти зрілості  у вірі?

          Зріла у вірі людина має здатність працювати над своїм психічним, емоційним, афективним, соціальним та духовним життям.

          Як у нашому професійному й емоційному житті, так і в духовному житті –  зрілість має важливе значення. Зрілість віри дуже часто виступає в працях святого апостола Павла, який також зростав від дитячої, незрілої віри – до зрілої. Пророк Єремія теж проходив цей процес, переходячи від інфантильної духовності до зрілості у вірі; Святе Письмо має багато таких прикладів.

          Ми не повинні погоджуватися з думкою про незмінність стосунків. Фрази на кшталт: “Я завжди був таким, я не змінюсь”, або “Я був таким ще з дитинства, і в моєму віці вже не можна багато чого змінити”, – вони помилкові. Духовний шлях та християнська зрілість є належними етапами чесноти розсудливості, яка є плодом психічної, емоційної, афективної та духовної зрілості.

          Людина зріла у вірі, представляє зрілість у християнському житті, їй вдається інтегруватись, вдається працювати над своїм психічним, афективним, емоційним, соціальним та духовним життям. Заперечувати один з цих аспектів – це формувати фальшиву зрілість.

          Є людина з емоційними неврозами, наприклад, батько чи мати, які негативно вплинули на неї і заподіяли їй травми. Якщо цей невроз не лікувати, він переходить на релігію, на Бога, тоді, цей, емоційний невроз стає духовним неврозом. Невроз, переміщений на Бога, закінчується породженням спотвореного образу справжнього Бога. Тоді Бог бачиться як каральним, мстивим або взагалі катом.

          Люди-фанатики – є прикладом духовного неврозу. Це люди, які не можуть в релігійному середовищі жити разом, у мирі.

          Є люди, які дуже добре працюють наодинці, здатні долати різні перешкоди, але потім не знають, як поділитися їхньою тяготою з іншими. Дані характеристики які успадковують, травми, які вони носять в собі, стають  перешкодами у дозріванні віри.

          Одним із елементів духовної зрілості є поставити розум вище пристрасті. Текст Послання до ефесян допомагає нам зрозуміти цей аспект. Святий Павло пише: «Аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа». (Еф. 4,13).

          Тому мета кожного християнина – досягти зрілості людини в Ісусі Христі.

          Динаміку та дозрівання в духовному житті видно в Першому посланні до Солунян: «Маємо в пам’яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим» (1Сол. 1,3).

          З цього уривку випливають важливі поняття: духовна зрілість і діла віри. Той, хто є зрілий, втілює віру в діла. Віра без зобов’язання – це магічна, забобонна віра, а забобони – знак незрілості.

          Переклад ієромонаха Даниїла ДЕРБАЛЯ

           

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"

              Коментарі

              • Ірина Кисилевич    31.01.2020 о 11:06

                Та жити в мирі, але теж звертати увагу, що є Типік, требник, “Прийдіте Поклонімся”, документи Церкви- варто дотримуватися літургійних приписів. І священником, а тим більше настоятелем храму, може бути тільки людина зрілої віри- той, хто не є скрупулянтом (у всьому вбачає провину); той, хто розуміє специфіку духовного життя (які спокуси бувають); вміє стримувати злість.