“Не бійся, Бог твій могутній, що врятує…”
Не хочу читати ці слова пророка Софонії як пафосну цитату, а мовити як особисту молитву, з напругою усіх сил душі! Слова, що повні живої надії!
***
Зараз час для гідності і для гідних, зараз час, щоб проявити усе, що у нас є найкраще. А воно є у нас, я вірю…
***
Нехай страх і відчай не здолає тебе! Зло відступає, коли ми сповнені живого уповання, яке не посоромить!
***
Зараз час Бого-Явлення! Коли Він приходить до нас дещо не такий і не так, як ми звикли його сприймати! Але це точно Він, я не сумніваюся…
***
“Любляча погроза”, “попередження”, “очищення”…Не знаю. Назви Його оцей “не такий” прихід сам, як чуєш і знаєш! У твоєму особистому духовному відчитанні і життєвому об’ємі.
***
Бог все таки є! Могутній і кріпкий у силі, щоб милувати і спасати! Бог Синаю і Бог нашого Виходу! Бог вітрів пустині і благословенної свободи! Бог Голгофи і Бог пустого Єрусалимського Гробу! Бог мертвих і живих, і ненароджених, Бог святкувань і лихоліть, Бог миру і війни! Бог великих епох і наших переживань! Бог міріадів зірок і дивних космічних законів! Бог, що всюди єси і все наповняє!
***
У нас привілей – мужньо проходити випробування з ТАКИМ Богом, підбадьорювати один одного, бути поруч, не забути про посмішку, залишатися людьми – зичливими, люблячими, уважними!
***
Прорахувавши ризики і розумні застереження, як личить нормальним людям, у всьому решту віддатися на волю Божу! Не брати на себе забагато…
***
Віра – це коли ми розуміємо, що крім природнього людського страху над усіма нами все ще є отой може трохи забутий землянами Бог!
***
Не зашкодить тепер пам’ятати, що у страху, зазвичай, великі очі…
***
“Почуй, небо і я говоритиму”…так сказав колись Боговидець Мойсей,
звівши свій погляд у височінь синайської пустині…і не дарма оця його
пісня дивно уприявлює у постовому богослужінні теж гроно наших
переживань, стаючи такою рідною і актуальною. Зараз час, коли небо нас
чує, але це лише тоді коли ми будемо до нього говорити. І коли оце лихо з
допусту Божого стукає у наше життя, потрібно не храми зачиняти, а
помножувати молитви! Страх відступає перед мужніми!
Я вірю в це!
***
Бог, у якого ми віримо – Спаситель! Така вже його суть! І людській невірі у такого Бога аж ніяк цього не відмінити! І я вас запевняю, друзі, що це хороша можливість для Нього добряче попрацювати з нами і для нас! Проявити оцю свою неймовірню якість – Богом-Спасителем, що милує і спасає!
“Господи, яви силу твою і прийди, що спасти нас”
