Який урок з історії Мойсея можемо винести для сучасної ситуації?

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Який урок з історії Мойсея можемо винести для сучасної ситуації?

          Як і багато інших, я перечитав історію Виходу з початку. Я вже давно вірю в те, що історія Виходу була в Ізраїлі тим, чим Велика Скорбота буде для Церкви. Чи можемо ми взяти якісь уроки з історії Мойсея, які могли б допомогти нам сьогодні? Думаю, так.

          Вони взивали до Бога і Він почув

          Перш, ніж для Ізраїлю щось змінилося, перш, ніж Бог знайшов Мойсея в пустелі, сказано в Біблії, що ізраїльтяни взивали до Бога в своїх стражданнях:

          «Та за той довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці й голосили, й лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога. Почув Бог їхній стогін та й згадав союз свій з Авраамом, Ісааком та Яковом. І побачив Бог, як ото йдеться Ізраїлеві та й зрозумів його» (Вихід 2: 23-25).

          Бог був зворушений їхнім плачем. Їх стогони досягли Божого престолу на небесах. Та зміни не прийшли відразу. Ісус вчить нас, що віра і молитва подібні до сівача, який сіє насіння.

          «І казав: “Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю: чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, – насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали”» (Марка 4: 26-29).

          Він сіє насіння по вірі, та до збору врожаю повинен пройти певний час. Якщо ми одного разу помолилися за пробудження і потім розчарувалися, тому що Бог тут же не відвідав нас, значить, ми не розуміємо суті. Є процес молитви і очікування. Звернення до Бога і очікування. Зачаття, а потім народження.

          Він згадав Свій заповіт

          Мені це подобається. Що рухало Богом? Він згадав (не те, щоб він забув), що уклав завіт із Авраамом. Якби Боже серце не було зворушено їх плачем, у Нього було б законне зобов’язання діяти від імені Ізраїля. Заповіти законні. У Бога була договірна відповідальність перед Авраамом і його нащадками.

          Очевидно, що Бог уклав цей договір із бажанням допомогти, Він не став неохоче допомагати Ізраїлю через юридичну пастки, в яку Його піймав Авраам. Ні, Авраам спав, коли Бог укладав заповіт. Але Бог показує нам, що Він виконує Своє слово.

          Ми знаємо, що пробудження обіцяно (разом із неприємною Великої Скорботою). Ми бачимо цю обітницю в Римлян 11: 12,15, де Бог говорить, що коли Ізраїль прийме Ісуса, піде щось більше, ніж описано в книзі Діянь.

          «А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?» (Римлян 11:12).

          Ми бачимо велике пробудження під час Скорботи (Одкровення 11,14).

          Бог згадає Свій завіт із нами ― Він згадає Своє пророче слово до Ізраїлю, що Його очі будуть відкриті останнім часом.

          «Бо довгий час сини Ізраїля сидітимуть самотніми, без царя й без князя, без жертви й без пам’ятника, без ефоду й без терафів. Потім сини Ізраїля повернуться й шукатимуть Господа, Бога свого, й Давида, царя свого; і, тремтівши, прийдуть до Господа й до його доброти – наприкінці днів» (Осія 3: 4-5).

          «Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи. Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом» (Єкзекеїля 36: 25-28).

          «А на дім Давида й на мешканців Єрусалиму зіллю дух ласки та благання, і вони глядітимуть на мене, якого прокололи, і голоситимуть по ньому, як по синові одинакові, й будуть гірко плакати по ньому, як плачуть по первородному» (Захарія 12:10).

          «І так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність» (Римлян 11: 26).

          Їх ситуація змінилася за одну ніч

          Господь заричить з Сіону, як сказав Амос. І усмирить лідерів цього світу, які повстають проти Нього (Псалом 2). Якщо навіть фараон був не в силах перешкодити жабам проникнути в усі куточки свого палацу, то хто може сховатися Господа, коли Він призначить зустріч?

          Пробудження може статися за наносекунди!

          У якийсь момент все було звикло, а за мить ― там уже був Бог!

          А тепер уявіть, як Мойсей розповідав про це Ізраїлеві:

          «Я дам цьому народові ласку в очах єгиптян так, що як будете виходити, не підете з порожніми руками; а кожна жінка позичить у своєї сусідки та в своєї господині посуд золотий та срібний і одежі, що понадіваєте на синів та дочок ваших; і тим робом пооббираєте єгиптян» (Вихід 3: 21-22).

          У це важко було повірити. Вони так довго були рабами. Як може виникнути така ситуація, щоб вони покинули Єгипет багатими? Це могло здаватися сном. Звичайно, якби я сказав вам у січні, що буде всесвітня пандемія, яка перед Пасхою поставить світові економіки на коліна, ви б мені повірили?

          В один день вони були рабами ― на наступний день відбулося «пробудження». Все це починається, коли ми звертаємося до Бога! Хтось хоче, щоб все повернулося до нормального стану. Я ж хочу, щоб з’явився Бог у Своїй силі!

          Адаптація Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"