5 запитань, які варто задати, коли вас образили

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • 5 запитань, які варто задати, коли вас образили

          Ніщо так не ранить, як зрада друга. Ми думаємо, що у нас є надійний тил, а потім дізнаємося, що він за нашою спиною обговорює нас. Або, ми вважаємо нашу дружбу міцною, але раптово все змінюється, і ми відчуваємо відстороненість. Образи бувають великими і маленькими, але коли нас ображають, і ті й інші завдають нам біль. Ми йдемо, відчуваючи себе зраненими.

          В Ісуса, ймовірно, були саме такі відчуття в саду, коли Його до смерті на хресті залишалися лічені години. Він просив Своїх найближчих друзів стояти на сторожі разом із Ним, поки він молиться, а вони заснули (Матея 26:40). Коли Його заарештували, вони повтікали, а один стверджував, що навіть не знайомий із Ним (Матея 26: 69-75). Проте, Ісус закликає нас жити з «внутрішньою свободою», постійно прощаючи тих, хто нас ображає. Коли Петро запитав Ісуса, скільки разів йому потрібно прощати свого брата, Ісус відповів за допомогою гіперболи, маючи на увазі, що нам потрібно жити з позицією постійного прощення (Матея 18: 21-22). Як це взагалі можливо? Ми люди, і тому стаємо жертвами критики, наклепу і образ.

          Коли мене ображають ― зачіпають мої почуття або зраджують, ― я розумію, що мені потрібно побути наодинці з Богом, попросити Святого Духа зрозуміти моє серце і задати собі такі п’ять питань.

          1. Що сталося насправді?

          Як люди, ми володіємо незвичайним уявою. Це Божий дар, але він може створювати нам проблеми. Ми прокручуємо історії в своїй голові і робимо припущення про те, що люди думають або відчувають. Насправді, ви не можете точно знати думки іншої людини. І, відверто кажучи, більшість людей зовсім не думають про вас, вони поглинені своїми проблемами. Замість того щоб крутити історії в своїй голові, відмовтеся від болю і пробачте цю людину. Може бути, у неї просто був поганий день. Можливо, вона вже була роздратована і неусвідомлено виявила до вас неповагу. Замість того, щоб припускати найгірше про людину, спробуйте припустити краще. Так, вас поранили, але ви можете рухатися далі в благодаті, завдяки тому, що Ісус зробив на хресті.

          2. Чи повинен я відмовитися від своїх очікувань?

          Мені подобається це питання, тому що іноді, не усвідомлюючи цього, я покладаю на іншу людину необґрунтовані очікування. Ви чините так само. Якщо вас образили, зробіть крок назад і запитайте себе, чого ви чекали. Потім із Божою поміччю відпустіть ці очікування. Якщо ви покладаєте великі надії на іншу людину, ви будете розчаровані. Замість цього відмовтеся від своїх очікувань і проявіть милосердя.

          3. За що я відповідальний?

          У кожному непорозумінні або конфлікті є дві сторони. Завжди корисно запитати себе: «За що я можу взяти на себе відповідальність?», «Чи є щось, за що я можу попросити вибачення?» Поки ви не захочете ставити ці важкі запитання, ви будете відгороджуватися стіною, щоб захистити своє серце від Святого Духа. Однак справа в тому, що Святий Дух тут не тільки для того, щоб втішити вас, але й для того, щоб наставити вас. Попросіть Його досліджувати ваше серце і дайте Йому свободу, щоб Він нагадав вам кожен випадок, у якому ви припустилися помилки. Потім висповідайтеся і попросить вибачення перед іншою людиною.

          4. А як бути з моїм болем?

          Завжди корисно задуматися про те, яку користь може принести вам ваш біль. Я думаю, ви зрозумієте, якщо чесно запитаєте себе, що ніякої. Гіркота ― це пам’ятник, який ми будуємо для свого болю; але як тільки цей пам’ятник побудований, ви потрапляєте в його рабство. Якщо ми збираємося жити з внутрішньою свободою, ми повинні бути готові пробачити.

          5. Чи готовий я молитися, благословляючи того, хто заподіяв мені біль?

          Після того, як друзі Йова образили його, сказавши, що Бог карає його за гріх, Бог попросив Йова помолитися про благословення для них (Йов 42: 5-10). Друзі, поки ви не захочете молитися про благословення тих, хто заподіяв вам біль, ви не зможете пробачити по-справжньому.

          Не буває життя без болю, тому що ми живемо в занепалому світі. Проте, якщо ви збираєтеся жити з внутрішньою свободою, ви повинні бути готові постійно прощати. Чому б вам не приділити трохи часу, залишившись наодинці з Богом, і не поставити собі ці п’ять питань? Потім попросіть Святого Духа дати вам оновлене серце любові до людини, яка завдала вам біль.

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"