Маємо на Божественній Літургії як завжди два читання з Божого Слова, пригляньмося, про що вони і до чого закликають…
Перше. Апостол Павло пише до Тимотея. Будь тверезим в усьому (2 Тим 4,5)… Гарна настанова і для нас, особливо тепер, коли є багато атак проти Церкви, Папи тощо. Борімося доброю борнею, а головне, щоб попри всі випробування ми зберегли віру. Нехай у цьому нам допоможе Господь.
Друге. (Мр 1,1-8). Йоан Хреститель – одна з головних осіб євангельських уривків, які чуємо впродовж йорданських свят. Так, насправді, велич і приклад його посвяти захоплює, однак, сам він, хоче перебувати в тіні, бо “негідний носити йому взуття” (Мт 3,11) і вказує на Агнця (Йо 1,36), який бере гріхи світу.
Йоан є посланцем (Мал 3,1) і голосом вопіющого в пустелі (Іс 40,3), який приводить нас до Христа. Вражає строгість життя Йоана (Мр 1,6), їжа ж його була – сарана й мед дикий (Мт 3,4), але він жив у пустелі як на небі – каже Вчитель Церкви, провадяче покаянне життя.
У своєму тлумаченні Євангелія від Матея, продовжуючи попередню думку, каже: “Яке оправдання будемо мати ми після об’явлених нам ласк і при численних гріхах що нас обтяжують – не виявляємо і малої частини покаяння Йоана Хрестителя, – а упиваємося, перенасичуємося, намащуємося приємними запахами, живемо не краще за театральних блудниць, всіляко ніжимся і таким чином робимо себе легкою здобиччю для диявола”. І як тут не погодитися з думкою великого святителя, – багато, дуже багато душ в наш час зробило себе легкою здобиччю для диявола. Але мова про нас, про мене, бо Слово Боже завжди звернене до конкретної людини.
Йоан Христитель сповіщає про покаяння і в цьому контексті слід запитати себе: як виглядає моє покаяння? Чи взагалі я каюся? Що не дозволяє мені каятися? Дуже часто ми це стверджуємо лише на словах, а на ділі далекі…
Звичайно, правдиве покаяння – це ласка; але покаяння це також необхідність, без якої не буде поступу. Чому, скажімо, після сповіді, люди часто знову грішать, тому що не спокутують у достатній мірі свої гріхи і не каяться. Навернення не може бути половинчастим, а має бути повним; молімося за своє навернення, за навернення грішників, яких так багато і які диявол тримає у своїх зубах.
Йоан Христитель у цю неділю перед Богоявлінням запрошує ще раз, вкотре, і постійно це буде робити: Покайтеся!
“Будемо і ми наслідувати Йоана і залишивши сластолюбство і п’янство – розпочнімо життя стримане. Тепер час на покаяння як для неохрещених, так і для охрещених: щоб одні, покаявшись, стали учасниками святого Таїнства, а інші, обмивши скверни, що набули після Хрещення, з чистою совістю приступили до трапези. Залишмо це сластолюбиве і розпусне життя; не можна, ніяк не можна одночасно і каятися і віддаватися сластолюбству і нехай вас у цьому переконає і їжа і одіж і помешкання Йоана.
Не наказую, а раджу і прошу провадити таке суворе життя. Якщо для вас це – неможливо, то будемо залишатися у містах і звершувати покаяння – суд вже при дверях. І навіть якщо б він не був так близько, нам не слід залишатися безпечними, тому що кінець життя кожного має таку ж силу для покликаного у майбутнє життя як кінець світу” (Св. Йоан Золотоустий “Бесіди на Євангеліє від Матея, 3,1-11).
Молимося і просимо сьогодні Господа, щоб нас просвітив і за заступництвом святого Йоана Хрестителя удостоїв нас ласки правдивого і глибоко навернення, щоб ми могли покаятися за свої гріхи, принісши належне задоситьучинення за них. Нехай наша віра буде не мертвою, а плідною. Господи благослови!
