Як навчитися жити безгрішно?

Читай також

  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Як навчитися жити безгрішно?

          Владика Венедикт Алексійчук пропонує поринути в роздуми над Христологією старця Олександра Кіляра із Святоуспенської Унівської Лаври.

          «Всі події проходять через Бога ― через Його допуск і свідомість».

          Чи ми усвідомлюємо, що все діється під контролем Бога? Звичайно, коли щось добре відбувається, то кажемо ― Божа воля, а коли зле ― Божий допуск.

          «Бог завжди діє двома способами, щоб освятити і спасати».

          Все, що діється в нашому житті, відбувається, щоб нас освячувати і спасати. Чи нас похвалили, чи скритикував, чи маємо гроші чи ні, чи маємо якісь клопоти, чи ні ― кожну ситуацію допускає Бог.

          «Усі події, що стаються на цій землі та всюди, які Він допускає, щоб траплялися, усі навіть гріхи, які походять не від Нього, а від людей. Намагайся перестати грішити, якщо маєш пошану до Бога. Для Бога гріх є огидним. Це діє проти Нього, проти Його чистої природи, проти чистоти, на якій світ був закладений, коли Бог його створив. Коли створив усе і побачив, що воно добре. Гріхи ― це думки, слова, вчинки, які є не в гармонії з природою».

          Що є гріх? Бачимо від першого ангела, який впав, від Адама і Єви… Я думаю, що це буде добре поза Богом. Та Христос каже, що прийшов не чинити Свою волю, а шукати волю Отця. Тому маємо шукати Божої волі. А гріх віддаляє нас від Господа. Може навіть хтось не здогадуватися про наші гріхи, але вони нас мучать, бо є проти нашої природи. Внутрішній неспокій нас розриває, бо ми створені на образ і подобу Божу. Тому грішити ― це приносити найбільшу кривду і біль собі.

          «Гріхи є спадком грішного минулого людства, що створило зіпсуту свідомість ― ланцюг грішності».

           Суспільство дає нам певний світогляд. Та проблема в тому, що суспільство стає безбожним. У ньому виростають безбожні люди. Погляньмо, майже в кожної святої особи, яку почитаємо в церкві, були святі батьки. Тому маємо розуміти, що світ накидає свій стиль життя, свої переконання. Це проникає всюди. Тому маємо дбати не лише про гігієну тіла, а й того, що бачимо, слухаємо, читаємо.

          «Однак, навіть гріхи мають відкупительну та освячуючу якість, якщо вирушатимеш дорогою чеснот, що веде до чистоти серця, завдяки якому можна бачити Бога. Однак, щоб здійснити це, тобі необхідно внутрішньо відкрити розположення чеснот відносно Бога. Плідна земля, про яку говорить Ісус».

          Пам’ятаємо розповідь про доброго самарянина? Бачимо, що двоє з трьох осіб у цій притчі не змогли принести плід, а третій зміг, бо зустрівся з Богом.

          Наше щоденне життя показує, яким є наше духовне життя. Бо наші стосунки з людьми, показують, якими ми є. Якість духовного життя показує реальне життя, виражає чесноти. З чим я є всередині, те проектую назовні.

          «Пам’ятай, що саме Божий дух усуває твій гріх. А твоя справа ― співдіяти з Ним».

          Наша проблема в тому, що ми деколи так захоплюємося боротьбою з гріхами, що забуваємо про Бога. Та ми не можемо побороти всіх гріхів. Якби ми могли зарадити з ними самі, то не треба було би приходу Ісуса Христа. А ми би самостійно вправлялися в досконалості. Та маємо розуміти, що коли ми є з Господом, тоді можемо побороти гріх, коли без Нього, то не можемо цього зробити.

          «Саме Він робить тебе чистим, наче Святий Дух. Праці багато ― зволікай. Однак, якщо хочеш зосередитися в Бозі поза собою, знай. Що Він такий самий там, як у тобі. Тобі слід багато пізнати: що прийняти, а що ― відсіяти, на що звертати увагу у собі, а на що ― ні, оскільки внутрішніх голосів і голосів світу  в тобі є багато».

          Якщо би Бог не дав земного тяжіння, то доки ми стоїмо на молитві, невідомо скільки разів облетіли би земну кулю. Ми думками завжди десь літаємо. Пам’ятаєте, як Христос зайшов до храму і там наводити порядок. Так і ми маємо заглиблюватися в себе, бо ми є храмом Духа Святого, і самі в собі наводити порядок. Бо навіть прийшовши до храму, в нас всередині триває базар ― щось продаємо чи купляємо, з кимось сваримося ― постійно ми насичені думками. Найчастіше в час молитви ми жаліємося на неуважність. Ми взагалі в житті неуважні, просто молитва показує це яскравіше.

          «Ти повинен знати, як за ними слідкувати. Ісус знає це, оскільки є голосом Отця, Який встановив  порядок життя, реальність, якою вона є. Його Дух знає, оскільки не відділений від Отця. Він сказав, що Його вівці вмітимуть розпізнати Його голос, який у глибині є голосом Отця».

          Господь завжди наставляє нас ― для цього дав голос сумління. Він не перестає нам говорити. Та проблема в тому, що різні голоси, емоції, почуття, пережиття так перебивають цей голос Бога, який промовляє до нас через нашу совість, що ми його не чуємо. Коли ми відкриті на Господа, то дослухаємося до Нього, та здебільшого, ми йдемо за течією. Тому так важливо налаштуватися на Бога жити в Ньому і Дусі святому, щоб розуміти своє покликання.

          Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"