Святий Іван Богослов – апостол, якому Ісус, вмираючи на хресті, довірив свою Матір

Читай також

  • Що робити, коли нам сняться померлі і просять про щось?
  • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
  • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
        • Святий Іван Богослов – апостол, якому Ісус, вмираючи на хресті, довірив свою Матір

          Величні діла твої, дівственнику, хто оповість?* Даруєш бо чудеса і розливаєш оздоровлення,* і молишся за душі наші як богослов і друг Христовий.Іван був сином Заведея і Соломії, молодшим братом Якова Старшого. Якщо подивитися в тексти Євангелія про св. Івана, то їх число займає друге місце після св. Петра. Про святого Петра усі разом Євангелія згадують 68 разів, а про св. Івана – 31.

          Початково Іван був учнем св. Івана Хрестителя, але пізніше він разом із св. Андрієм, братом св. Петра, пішов за Ісусом. Належав до грона найбільш наближених учнів; то власне Іванові, разом із Петром та Яковом, Ісус показав своє божество на горі Преображення. Інші події, яких Іван був свідком: воскресіння дочки Яіра і молитва Ісуса в Гетсиманії. Іван як єдиний з апостолів був при Ісусі аж до кінця, аж до Його смерті на хресті. Христос надав Іванові і його братові Якову назвисько “сини грому”. Іван покликується разом із Петром, щоб приготувати Пасху; під час останньої вечері Іван спочивав на грудях Спасителя. То йому конаючий Христос на Голготі довірив свою Матір. Після Воскресіння Ісуса Іван разом із Петром прибув до гробу, де побачив і повірив, що Христос – живий.

          У Діяннях апостолів Іван виступає на початку як невідлучний товариш святого Петра, обоє ідуть до єврейської святині на молитву і довершують чудо оздоровлення паралітика. Іван із Петром делегуються Апостолами до уділення Святого Духа в Самарії: обоє промовляли до люду, обоє були спіймані і вкинуті до в’язниці. Про святого апостола Івана згадує теж св. Павло у листі до Галатів, називає його там стовпом Церкви.

          Іван протягом багатьох років перебував у Єрусалимі, опісля – в Самарії, а потім – в Ефесі; то там написав Євангелія і три апостольські листи. З них розуміємо, що він як старець керував деякими християнськими громадами в Малій Азії. Тогочасна християнська традиція в жвавий спосіб цікавилася трудами ап. Івана після воскресіння і вознесіння Ісуса. Св. Папій і Св. Полікарп кажуть про те, що навіть були учнями апостола Івана і подають нам певні цінні вказівки з його пізніших років. Подібно і Св. Іриней вказує нам деякі відомості, зачерпнуті з християнської традиції. З тих всіх джерел виникає, що Іван проповідував Євангелія в самій Святій Землі або поблизу неї, а то з огляду на Матір Божу, над якою Христос повірив йому опіку.

          Після єврейського повстання Іван переховувався подібно у Зайорданні, де перебував до кінця війни (до 70 року). Звідти подався до Малої Азії, де перебував аж до заслання його на острів Патмос цісарем Домеціаном, а після смерті цісаря – Іван подався до Ефесу, де за панування Траяна, закінчив життя як столітній старець, – підтверджує це Іриней і Полікратес єпископ Ефесу. На острові Патмос постає остання праця св. Івана – книга Апокаліпсису.

          У 2 або 3 ст. в Малій Азії постав апокриф Дії Івана, головну частину якого становлять чуда святого, які він здійснив у Римі та Ефесі. В описах його є багато легендарних мотивів, що важко роздобути з цього правду. Утворилось найперше передання, що Доміціян хотів отруїти в Римі Івана, натомість святий зробив знак святого хреста над келихом із отруйним вином і він розлився; тоді цісар наказав мучити святого у киплячій олії, однак Іван вийшов звідти живий і здоровий.

          Протягом кількох століть до 1909 року було навіть окреме свято – святого Івана в олії. На пам’ять чуда з вином у день літургійного спомину святого Івана (в календарі УГКЦ 21 травня і 9 жовтня, а в РКЦ – 27 грудня) у римо-католиків благословляється вино св. Івана.Святий апостол Іван помер природною смертю в Ефесі близько 100 року і власне 9 жовтня наша Церква згадує цю подію, тобто переставлення його із землі до неба. Першу згадку про гріб св. Івана у Ефесі подає в листі до папи св. Віктора єпископ Ефесу бл. 191 року. Св. Григорій з Тур згадує про чуда, які діялися при цьому гробі. Археологічні розкопки, що проводилися у 1936 році підтвердили існування цього гробу. Сьогодні з великої митрополії, якою колись був Ефес залишилися одні руїни, а на них повстало мале турецьке село.Св. євангелист Іван є покровителем Албанії і Малої Азії, а також аптекарів, дівиць, теологів та ін.

          Культ святого Івана в Церкві був завжди дуже живий. Найбільш гарною церквою збудованою на його честь є базиліка на Лятерані у Римі під титулом святого Івана Хрестителя і святого апостола Івана. До святого апостола Івана особливе набоженство мала свята Ґертруда і свята Марія Маргарита Алякок.

          Отець Назарій ЛАНЬКО, Одеський екзерхат УГКЦ

          Читай також

        • Що робити, коли нам сняться померлі і просять про щось?
        • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
        • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
          • Оціни

            [rating-system-posts]