Про що ви думаєте, коли читаєте Псалом 23?
Цей псалом може найбільше запам’ятатися уривків Біблії. Фактично, він, за глибиною змісту, стоїть поряд із Йоана 3:16: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним».
«Господь ― мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого». (Псалом 23: 1-3).
Зазвичай наші уявлення про зелені пасовищах дуже ідеальні: море зеленої трави по коліна, приємна температура і блакитне небо над головою…
Та зупинімося і подумаймо про Давида і про землю, яку він називав своїм домом. Давид провів все своє життя в землі Ізраїлю. В молодості він був пастухом в Юдеї. Пізніше він став царем, який правив із Хеврона і Єрусалиму. Але до того, як стати царем, Давид багато років переховувався в пустелі.
Сподівання на пастуха
Давид написав Псалом 23, добре розуміючи життя пастуха. Однак, цю пісню він написав очима вівці. Земля Юдеї – прекрасне нагадування про те, як безнадійна життя вівці без пастиря.
Залежно від пастиря і захисника, вівці можуть відчувати себе досить вразливими без когось, на кого можна покластися. Давид знав це і звертав свої погляди до Бога. Перебуваючи на цій землі і озираючись навколо, ми можемо шукати відповіді на запитання: про які пасовищах писав Давид?
Псалом 23 ― це прекрасне зображення того, ким Бог є і ким Він бажає бути для нас. Ми потребуємо Божого супроводу навіть просто заради того, щоб вижити.
Пасовища в пустелі
Уявіть невелику ділянку землі з травою в пустелі. Вночі в пустелі дме тепле повітря Середземного моря. І коли це тепле вологе повітря проходить по схилу пагорба або скелі, за ніч може вирости трохи трави.
Такої кількості трави вистачить на один раз, не більше. Щоб знайти більше їжі, вівці потрібно звернутися до свого Пастиря. Де добавка? Пастир терпляче веде Своїх овець, дбаючи про те, щоб у них було достатньо їжі.
На зеленому пасовищі, такому, як у кіно, пастух нам не знадобиться. У культурі, яка так сильно зосереджена на самодостатності, Бог закликає нас залежати від Нього. Ми можемо довіряти нашому Пастирю навіть у пустелі ― довіряти Йому в тому, що Він приведе нас до їжі.
Довіра, як в псалмі
Чи довіряли ви коли-небудь комусь так, що писали про нього пісню? Давид залежав від Бога у всьому, у чому він потребував, щоб вижити. Він не писав про свій статус або інші стосунки. Тому що він знав, що Бог поведе його правильним шляхом.
«Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. Навіть коли б ходив я долиною темряви, ― я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя -вони дають мені підтримку.» (Псалом 23: 3-4).
Єврейське слово «стежки», що використане в 23 псалмі, ― це те ж слово, яке використане для позначення людини, що йде круговим шляхом. Не знаю, коли ви востаннє були в кам’янистій пустелі, але щоб спуститися з крутого пагорба, не можна просто бігти вниз.
Пастух веде овець з гори, фактично обходячи її навколо. З роками вівці протоптали ці стежки. Ось що має на увазі Біблія, коли говорить про стежки праведності. Псалом 23 говорить, що саме так вівці благополучно спускалися з гори.
Стежачи за Ним
Ми вважаємо, що шляхи праведності повинні бути дуже чітко позначені. Ми хочемо, щоб правильне було очевидним. Але найчастіше існує безліч різних шляхів, варіантів і опцій, з яких можна вибирати.
Можливо, ви сьогодні запитуєте себе, який крок для вас правильний? Саме тому у нас є Пастир, який веде нас. Він знає правильний вибір у будь-яких обставинах.
Переклад Наталії ПАВЛИШИН