«Отче, кожного разу коли лягаю спати, я ніби прощаюся з життям» – сказала мені одного разу старенька, сповнена миру і благодаті бабця…
⠀
І дійсно, щоразу як лягаємо спати, ми немовби входимо в іншу реальність…
Засинаємо, однак,із надією відкрити очі…
Але одного разу, очі таки не відкриємо…
⠀
Заснемо у житті – щоб прокинутись у Вічності.
⠀
Сьогоднішнє Свято Успення Пресвятої Богородиці – наповнює серця християнина миром і спокоєм. Певністю…
Нинішнє Свято має подвійний зміст: природній смуток поєднується з радісною певністю в тому, що після Воскресіння Ісуса, смерть немає остаточної влади над людиною.
⠀
«Бо як в Адамі всі вмирають, так в Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім Христові – під час його приходу!»
Сьогоднішнє Свято Успіння Пресвятої Богородиці, вчить нас, промовляємо нам про те, що стається з віруючою людиною, котра в своєму житті живе з Богом! Що стається з тим, хто живе БОГОМ!
А стається те – що при кінці земного життя, а це є неминуча правда для (про) кожного з нас – така людина ПЕЕРЕХОДИТЬ у Вічність!
І смерть людини набирає зовсім іншого виміру, бо є моментом переходу у вічне Блаженство з Богом у вічну радість Бога, якого ми всі прагнемо!!!
⠀
Чи не прагнемо?
⠀
Бо якщо прагнемо, то чому часто боїмося смерті?
⠀
Бо допоки живем, рухаємось у напрямку світла…
Щоб стати світлом!
