Розбійник, який увірував

Читай також

  • Основна мета посту
  • Що сталося в Едемі і як це стосується Різдва
  • Апостол Матей ― митар, який пішов за Ісусом
        • Розбійник, який увірував

          В одній зі своїх проповідей я використав усю історію вмираючого розбійника. Я не збираюся сьогодні повторювати її, але пропоную подивитися на цю історію з дещо іншого погляду. Історія спасіння вмираючого розбійника – це вічний приклад сили Христа рятувати і Його бажання прийняти усіх, хто приходить до Нього, в якій би біді вони не опинилися. Я не думаю, що цей випадок спасіння унікальніший, ніж спасіння Закхея, покаяння Петра після зречення або покликання гонителя церкви Савла. Навернення будь-якої людини до Бога по-своєму унікальне: немає двох абсолютно однакових шляхів, і в той же час будь-яке навернення чимось нагадує інші. Навернення вмираючого розбійника більш схоже, ніж несхоже, на наше власне навернення. Більше того, цей випадок швидше можна назвати типовим, ніж екстраординарним. Саме з цього боку ми його і розглянемо. Нехай підбадьорить Святий Дух за допомогою цієї історії тих, хто перебуває на межі відчаю!

          Згадайте про те, дорогі друзі, що Господь Ісус був дуже слабкий, коли врятував цього лиходія. Його сили почали згасати вже в Гефсиманії, перед Кайяфою, Іродом і перед Пилатом, і зараз досягли нижньої відмітки. Роздягнений і прибитий до хреста, наш Господь терпів кепкування безумного натовпу і в муках помирав. Він був приєднаний до лиходіїв і вважався за ніщо. Але саме в такому стані Він зробив найдивовижніше диво благодаті. Подивіться на диво, здійснене позбавленим усієї слави і повішеним на дереві Спасителем за декілька хвилин до смерті! Ми можемо бути абсолютно упевнені, що Він може творити великі дива милості зараз, коли повернувся в славу і засів на сяючому престолі! «Тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них» (Євр. 7:25). Якщо вмираючий Господь врятував розбійника, значить, Він може зробити набагато більше тепер, коли наповнений життям і має усю владу. Уся влада дана Йому на небі і на землі. Чи може щось перевершити силу Його благодаті?

          Не лише слабкість на той момент нашого Господа робить спасіння розбійника, що розкаявся, дивним. Спасіння цієї людини здасться нам ще більш дивним, якщо ми згадаємо, що він бачив на власні очі. Уявіть собі, що ви зайняли його місце і дивитеся на Того, Хто поруч з вами помирає в муках на хресті. Змогли б ви повірити в те, що ця людина – Господь слави, Який незабаром повернеться у Своє царство? Це була могутня віра, яка допомогла побачити в такий момент в Ісусі Господа і Царя. Якби апостол Павло був присутнім поруч у ту мить і пізніше вирішив написати ще один одинадцятий розділ Послання до Євреїв, то він, без сумнівів, почав би його з опису дивної віри цього розбійника, що повірив у розіп’ятого вмираючого Христа, і звернувся до Нього як до вічного Царя всесвіту. Віра розбійника викликає ще більший подив, коли ми звертаємо увагу на те, що він сам відчував страшенний біль і майже переступив межу смерті. Не так просто виявити довіру кому б то не було, коли муки смерті обійняли тіло і душу. Мій внутрішній мир нерідко порушував сильний фізичний біль. Коли ми сильно мучимося, виявляється, що не так просто виявити віру, яка, як нам здавалося, була в нас в інший час. Але цей чоловік, незважаючи на свої муки і попри те, що Спаситель перебував у такому жалюгідному стані, увірував до життя вічного. Він мав рідкісну віру.

          Не забувайте також, що він був оточений кепкуваннями. Плисти вниз за течією легко, набагато складніше гребти проти неї. Ця людина чула, як священики, збожеволівши від гордості, сміялися над Господом, і величезний натовп простих людей одностайно глузував з Нього. Його товариш за нещастям піддався загальному настрою і теж знущався, та і сам він, можливо, певний час робив те ж саме. Але за благодаттю Божою він змінився і увірував наперекір усім кепкуванням. Оточення не вчинило на його віру жодної дії, вмираючий розбійник вірив твердо. Як скеля в бурхливому морі, він був непохитний і відкрито заявив про невинність Христа, Якого усі проклинали. Його віра і його дії гідні наслідування. Будучи розіп’ятим він міг тільки говорити, і він мудро скористався цим, щоб зробити докір побратимові-розбійникові і захистити свого Господа. Його віра породила сміливе свідоцтво і відважне сповідання. Я не збираюся вихваляти розбійника і його віру, але хочу звеличити славу тієї божественної благодаті, яка дала йому таку віру і, за допомогою її, – безвідплатне спасіння. Я жадаю явити славу Спасителя, всемогутнього Спасителя, Який врятував у таку хвилину таку людину і дав їй таку велику віру, так абсолютно і швидко підготував її до вічного блаженства. Подумайте про могутність Божого Духа, Який зміг зробити таку віру на такому недоброму ґрунті і в такому несприятливому кліматі.

          Давайте відразу перейдемо до основної частини нашої бесіди. По-перше, зверніть увагу на людину, яка була поруч з Ісусом у Його останні хвилини; по-друге, зверніть увагу, що ця людина була першою з Господом Ісусом біля небесних брам; і по-третє, давайте послухаємо проповідь, вимовлену нашим Господом у цій дії благодаті. О, нехай благословить Святий Дух усю проповідь – від початку і до кінця!

          Автор: Чарльз Сперджен

          Читай також

        • Основна мета посту
        • Що сталося в Едемі і як це стосується Різдва
        • Апостол Матей ― митар, який пішов за Ісусом
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.