#НазустрічРіздву: День 7. Вхід у храм Пресвятої Богородиці: маленький крок людини до здійснення великих Божих планів у Христі Ісусі.
В народженні Христа Спасителя Пречиста Діва з Назарету займає особливе місце. Ми вже роздумували над уривком з Книги Буття, який називають Протоєвангелієм (див. Бут. 3, 15) і в якому заповідається протистояння між Жінкою і змієм, наслідком чого буде перемога потомства жінки над спокусником, якого Св. Письмо називає «дияволом і сатаною» (Одкр. 12, 9).
Тепер же, на першій сторінці Нового Завіту Євангелист Матей наводить довгий ряд поколінь Ізраїля, наприкінці якого знову з’являється жінка – Марія, жінка Йосифа, «з якої народився Ісус, що зветься Христос» (Мт. 1, 16). Родовід Ісуса, який, за висловом Папи Венедикта XVI-го є «родоводом чоловіків» (пор. Мт. 1, 1-16), закінчується жінкою, «яка насправді є новим початком», бо показує, як у людській історії започатковується «нове створіння», яке стається через Святого Духа: «Бо те, що в ній [Марії] зачалось, походить від Святого Духа» (Мт. 1, 20) (Ісус з Назарету. Пролог. Дитячі роки Ісуса, укр. вид. с. 13).
Нинішнє свято, як і саме Різдво Христове, показує, що, попри незмінну важливість людського діяння, ключовим в історії спасіння є завжди діяння Бога, сила з висоти, яка відновлює усе створіння. При цьому, все ж таки, Господь Бог послуговується у звершенні Своїх відвічних планів згодою і співдією людини. Так було у випадку Марії, коли Бог через Архангела Гавриїла звістив Їй план спасіння і запросив її до участі в реалізації цього божественного плану (пор. Лк. 1, 26-38); так само було і тоді, коли Воскреслий Спаситель перед Своїм Вознесінням заповів своїм учням, що вони приймуть силу Святого Духа, що на них зійде, і будуть Його свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі (пор. Діяння 1, 
.
Подібно як Пречиста Діва Марія займає унікальне і неповторне місце в Божих планах, кожному з нас в історії спасіння відведене неповторне і особливе завдання, яке ми, християни, називаємо покликанням. Перед нами постає подвійне завдання: по-перше, усвідомити і намагатися відкривати це особисте покликання, яке Господь приготував для кожного із нас в рамках єдиної історії спасіння. Це покликання полягає на тому, щоб, відкрившись до «сили з висоти», до благодаті Святого Духа, ставати свідками Христа у нинішньому світі, згідно зі словами апостола Петра: «Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами» (1 П. 2, 21).
А по-друге, вже зараз, вже сьогодні і щоденно робити бодай маленький крок назустріч Божим планам, які повинні довершитися у нашому житті і через нас – у світі. Дитя Марія, зробивши маленький крок назустріч Богові у храмі, зробила великий крок назустріч здійсненню Божих обітниць щодо себе і щодо всього людства. З малих кроків у вірності Божому покликанню творитиметься наша особиста участь у великій Божій історії спасіння, центром якої є Христос Спаситель, а вірною Слугинею якої є Пресвята Богородиця. До Неї занесімо наші щирі молитви:
Молитва. Ти – сповіщена пророками, слава апостолів, похвала мучеників і всіх землян відродження, Діво – Мати Божа, бо через Тебе ми з Богом примирилися. Тому шануємо Твій вхід у храм Господній, з ангелом усі співаючи Тобі: Радуйся, Пречиста, – що нас спасаєш молитвами Твоїми!
Автор: Владика Богдан Дзюрах
