Важко мабуть знайти серед живущих на землі таку людину, ― якщо така взагалі є на білому світі, ― яка би сказала, що не тішилась би звісткою про те, що у батьківському заповіті вона вписана як спадкоємець!
Дивлячись на сучасну людину, ― ми християни різних конфесій, на жаль, не виключення, ― складається враження, що ми живемо в цьому світі як сироти чи байстрюки, які постійно чимось незадоволені та із відчуттям, що нам постійно хтось щось винен… І як почуваємось, так і живемо. А як живемо, – так і помираємо.
І вистачає лиш заглянути в Святе Писання, щоби впевнитись у тому, що Господь включив нас серед своїх спадкоємців! А усвідомлення того, що ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ моє ім’я, як спадкоємця, вписав КРОВ‘Ю СВОГО СИНА, розвіває будь-які сумніви щодо нашого Царського походження!
Тому вартує інсталювати Слово Боже про наше спадкоємство у наш наше серце та спосіб думання, щоби почати жити як повноцінні спадкоємці!
«Царю небесний» та інстальовуємо ПСАЛОМ 16
Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
Я кажу Господеві: “Ти ― мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”
До святих, що на землі: до шляхетних – уся моя любов до них.
Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом’яну імен їхніх моїми устами.
Господь ― частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
Господь – передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.
СПАДКОЄМЕЦЬ ЗАВЖДИ ЗНАЄ ВІД КОГО ЙОМУ ЗАЛИШИВСЯ СПАДОК, ТОМУ ЙОГО СЕРЦЕ ЗАВЖДИ ПЕРЕПОВНЕНЕ ВДЯЧНІСТЮ! Будьмо вдячні Богові за те, що вписав нас серед Своїх спадкоємців!
