Час Великого Посту ― особливий в усіх аспектах життя, в тому числі й молитовному.
Раніше ми вже застановлялися над глибоким змістом Єфремової молитви з поклонами, тепер же пропоную роздумати над текстом заамвонної молитви Божественної Літургії Передше освячених Дарів яку відправляє Східна Церква в часі посту, кожної середи і п’ятниці.
Текст цієї молитви доволі глибокий якщо вдуматися в нього і порозжовувати кожне слово і вираз. Звернімо натомість увагу на головні акценти молитви.
Молитва звернена до Владики (щось подібно як і у Святого Єфрема), тобто Бога Вседержителя Творця неба і землі. На початку прославляємо Господа як Творця вселенної, який «всю твар премудрістю створив». Опісля автор молитви стверджує для чого Бог ввів нас у ці дні посту, вказуючи три причини:
1) щоб очистити тіло і душу;
2) здержувати пристрасті;
3) для надії воскресення.
Далі згадується про пророка Мойсея, що власне постив 40 днів перед тим як Господь вручив йому скрижалі із заповідями. Немов би ми маємо наслідувати Мойсея у посному подвизі.
Наступне, автор вже прохає Бога, щоб допоміг: добрим подвигом подвизатися (тобто молитися, постити, чинити добро); час посту завершити; зберегти віру; голови невидимих зміїв сокрушити (зміями є біси, які всіляко і підступно намагаються спокусити посника до упадку, подібно як змій Єву в Едемському саду) і на кінець, щоб «неосудно достигнути поклонитися святому воскресенню», тобто Пасці Христовій.
На завершення молитви є виголос який прославляє Святу Тройцю.
Укладання Літургії Напередосвячених Дарів приписують Св. Григорію Двоєслову, папі Римському. Однак, вірогідно, що цю Літургію уклав святий Герман, патріарх Царгородський, а папа лишень затвердив її.
Нехай слова заамвонної молитви Літургії Напередосвячених Дарів впадуть нам глибоко в серце і зміцнять кожного на дорозі духовного подвигу в часі посту.
