Місяць червень у Христовій Церкві традиційно присвячений почитанню Божої любові, через відправлення молебню до Христа Чоловіколюбця (в східному розумінні) або до Пресвятого Серця Ісусового (в західному) також через святкування урочистості Пресвятого Серця Ісусового (Захід), Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа Чоловіколюбця (Схід).
Оскільки святий Альфонс є західним святим, тому у своїй духовності присвячує чільне місце Христовому Серцю.
Цей допис присвячений місцю Христового Серця у духовності св. Альфонса.
В редемптористичній духовності вже від початків заснування Згромадження Найсвятішого Ізбавителя в особі Христа Відкупителя, в Його Божому Серці, вбачали взір до наслідування.
У своїх численних працях святий Альфонс Лігуорі передусім наголошував на любові Бога. Альфонс, якого називають другим Франциском Асизьким в часи коли Бога уявляли як недосяжного Абсолюту, строгого суддю, виступає як реформатор церковного життя. Святий не вносить чогось нового, а тільки відновлює образ Ісуса – Доброго Пастиря. Запалений Божою Любов’ю, з натхнення Святого Духа засновує в 1732 році Згромадження місіонерів, завданням яких є проповідувати Божу Любов.
В одному із листів до співбратів Альфонс пише: «Наймиліші браття в Ісусі Христі, головна річ, яку вам поручаю, це любов до Господа Ісуса. В найвищим ступені є ми зобов’язані Його любити. Власне з цією ціллю вибрав нас від віків і покликав до того Згромадження, щоби ми самі Його любили і інших до любові Його провадили» («Про любов Ісуса Христа та про нещастя втрати покликання» 29.07.1774)
В 1758 році Альфонс написав невелику книжечку під назвою «Дев’ятниця до Найсвятішого Серця Ісуса», в якій заохочує усіх до любові Його Серця: «Побожність понад всіляку побожність є любити Ісуса Христа, часто думати про любов, якою до нас живе люблячий нас Відкупитель».
Ще більше, святий Альфонс прагнув, щоб «любов до Ісуса Христа була єдиною християнською побожністю, єдиним предметом і увагою сповідників і проповідників…любов до Ісуса є золотим ланцюжком, який з’єднує і в’яже людину з Богом».
Засновник редемптористів був переконаний що хто любить Ісуса Христа: «той є послушний, задоволений зі всього і завжди зберігає спокій серця». Вся наша досконалість, писав Альфонс, полягає не в умертвіннях, довгих молитвах і постах, обітницях, а на любові Ісуса Христа всім серцем.
Отже, Серце Ісуса для св. Альфонса означає в центрі життя поставити любов.
Така є альфонсіанська і редемптористична духовність.
(Підготовано на основі моєї статті “Пресвяте Серце Ісуса в духовності редемптористів” для сайту Львівської Провінції Редемптористів).
27 травня 2022 року ми відзначали День Краківського економічного університету – 97-у річницю його заснування. Під час церемонії присвоєно звання почесного доктора проф. Сесіль Ніувенхейзен з Йоганнесбурзького університету. Рецензентами були професори Т. Баакен та А. Калета. Я мав честь підготувати похвалу промоутера. Урочистості завершилися прекрасним концертом на Малому Ринеку за участі Камерного оркестру «Поліфонія» Львівської політехніки, хору «УЕК «Домінанта» та Військового оркестру з глибоким посланням надії та підтримки з України. На концерті також були присутні ректор Львівської політехніки проф. Ю. Бобало, проректор, проф. Н. Чухрай, Українська консультація в Кракові, В. Войнаровський, ректори польських економічних університетів – SGH, проф. П. Ваховяк, УП у Катовіце, проф. C. Olszak, УП у Вроцлаві, проф. А. Калета.
