„Щоденне життя дарує спасіння” (Мт. 16, 24-28).
Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною.
Якщо уважно прочитаємо Євангеліє, то побачимо, що Ісус говорить про різні середники спасіння. Це зокрема віра в Христа: „Хто вірує в мене, має життя вічне” (Ів 6,47); виконання Божої волі: „Не кожний, хто промовляє до мене: „Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі” (Мт. 7,21); споживання Тіла й Крові Христа: „Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, той живе життям вічним” (Ів 6,54); дотримання заповідей: „Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей” (Мт. 19,17) та несення хреста з Ісусом: „Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене” (Мт. 10,38).
Одним із поширених і близьких для нас середників спасіння є наш щоденний хрест, про який говорить Ісус у Євангелії: Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною. Свій хрест – це власні щоденні обов’язки, труднощі та випробування. Все, що переживаємо у житті, стається з допуску Божої волі. Адже Отець керує світом і життям людей. Тож Христос присутній у всіх подіях та обставинах нашого життя, як Сам запевняє: „Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку” (Мт. 28,20). Через смерть Ісуса хрест став символом жертовної любові та спасіння. Христос приніс нам прощення гріхів і відновив наш зв’язок любові з небесним Отцем.
Отже, нести свій хрест, означає навчитися все переживати разом з Ісусом, в дусі віри, надії та довіри Богові. Коли труднощі ділимо з Христом, тоді вони зближають, єднають нас із Богом, зміцнюють зв’язок любові з Ним. Таким чином несемо свій хрест разом з Ісусом. Якщо у житті йдемо разом з Ісусом, з’єднані зв’язком любові, тоді будемо разом із Ним у Царстві небесному.
Вчинімо свій щоденний хрест практичним проявом віри та любові до Бога й отримаємо важливий плід віри – життя вічне.
