Чому ми перетворюємо життя на суще пекло?

Читай також

  • Дитяча рука
  • Прощення – дорога для милосердя Ісуса
  • Бог мовчить у час війни?
        • Чому ми перетворюємо життя на суще пекло?

          Живучи посеред многоти інформації, людина щоденно почерпає усе нові й нові об’єми знань. Якщо, скажімо, порівняти людину XIX i XXI ст., то зауважимо разючий контраст щодо рівня освіченості. Водночас XX ст., яке здійснило нечуваний прорив у сферах науки, технічних винаходів, технологічного прогресу, стало також періодом найбільш жахливих воєн, які забрали життя десятків мільйонів людей по усій планеті, а земля і далі невблаганно рухається у бік екологічної катастрофи.

          Ми стоїмо перед складним викликом: цілком безвідповідально було б назвати знання злом, і водночас аж ніяк не можна погодитись з тим, що саме накопичення знань автоматично провадить людство до світлого майбуття. Очевидно, це не так.

          Якщо максимально спростити дискурс, то з точки зору Євангелія мати правдиве знання означало б навчитися правильно жити. Бо саме про це так багато говорив Ісус. Саме до цього мали б провадити набуті людиною знання. Напрошується висновок: якщо моральна складова не стане маяком для розуму людини, то вона рано чи пізно погубить і саму себе і все людство, і думати вже не буде кому.

          Величезний пласт духовного досвіду Отців Церкви, християнських подвижників святого життя у своїх творах і у живому переданні залишили нам цінні поради і настанови як правильно жити. Вони самі часто займалися цим усе своє життя.

          Через досвід плекання духовного життя людина має змогу постійно зрощувати у собі сад чеснот, навчатися молитви, плекати вартості, жити скромно і помірковано, берегти гармонію з Богом, з власною совістю, з людьми і виливати її на довколишній світ. Навчитися правильно жити. Ось що основне на землі.

          Та, на жаль, сучасні освітні моделі уже від дитячого садочку запихають безліч непотребу у дитячі голівки, через що крадуть не лише найбільш прекрасний період життя дитини, але не дають базових засад і цінностей. Тому на перше місце тут виходить сім’я. Якщо хтось почне заперечувати, що це не так, то відповідь напрошується сама по собі: то чому ж ми перетворюємо життя на нашій планеті на суще пекло – з постійними війнами, голодоморами, геноцидами, екологічними лихами. А може ми все ж щось робимо не так? Виглядає, що так! Я не знаю скільки часу ще мине, століття чи тисячоліття, але до цього обов’язково люди прийдуть. Проблема лише у тому, чи людство встигне зробити висновки, перед тим фізично не знищивши себе і усе, що довкола себе.

          Отець Лука МИХАЙЛОВИЧ

          Читай також

        • Дитяча рука
        • Прощення – дорога для милосердя Ісуса
        • Бог мовчить у час війни?
          • Оціни

            [rating-system-posts]