Хрест є знаком перемоги Христа над сатаною і смертю. В Єрусалимі від V ст. віддавали честь хрестові в день, який наступає після річниці посвячення храму Воскресіння, тобто 14 вересня (за ст. стилем – 27 вересня). Зі звичаю виникло окреме свято, яке розповсюдилося по всій Церкві.
Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа. В ньому наше спасіння, життя і воскресіння. Ним ми спасенні та визволені (Гал 6,14). Бог схотів, щоб Його Єдинородний Син прийняв хрест для спасіння людського роду; через це, надіємося, що в небі удостоїмося дарів відкуплення Того, котрого тайну пізнали на землі. Ісус Христос – це жертва, яка на вівтарі хреста знищила провини всього світу, і може очистити нас від усіх гріхів. Господь Бог постановив на дереві хреста здійснити спасіння людського роду, щоб там, де смерть взяла початок, там також постало життя, а той, що переміг на дереві, також на дереві був переможений Ісусом Христом, Господом нашим. Через Нього Божу велич прославляють Ангели, їй поклоняються Господства і благоговіють перед нею Сили, а небеса та їхні мешканці і блаженні Серафими разом з ними радіють. Людина теж покликана до прослави Бога, тут на землі, і колись у вічності.
Ісус Христос все зробив для того щоб відкрити через ХРЕСТ людині втрачений рай: “Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе” (Йо 12,32). Нам натомість залишається лише не втратити цей шанс на небо, а для цього необхідно активно і дієво співпрацювати з Божою благодаттю: жити Святими Тайнами (часта сповідь і св. Причастя) і творити добро вправляючись у християнських чеснотах.
В такому разі можна сподіватися що у свій час, Господь наш Ісус Христос, приведе нас до слави воскресіння, бо Він відкупив нас із неволі диявола і гріха великою ціною через древо животворного хреста.