Хрест можна по-різному розуміти…
Ап. Павло в апостольському читанні свята представляє нам два розуміння хреста: перше – глупота, а другий – сила Божа.
Чому хрест для когось є глупотою, а для когось – силою Божою?, – два абсолютно протилежні значення хреста. Тому, що для порочних (грішних, невіруючих, поган), ― хрест ні про що не говорить, для них це глупота; натомість для людей чеснотливих (тих що спасаються і вірують в Христа), ― хрест ― сила Божа, якою перемагаються усі диявольські підступи і спокуси. Таким чином хрест для нас християн, що був освячений кров’ю Христовою, є немов би нашою похвалою, через яку визнаємо свою приналежність до Ісуса Христа.
Бог не терпить гордості і високомірності (“Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо” – 1Кор 1,19), ― тому у Його Божому задумі було угодно діло Відкуплення довершити через такий, на перший погляд, примітивний засіб ― Хрест. Богові було угодно спасти віруючих глупотою проповіді, ― каже Павло, тому ми проповідуємо Христа розп’ятого: ганьбу для юдеїв і глупоту для поган (1Кор 1,21;23).
Розп’ятий Христос і по сьогодні, і до кінця світу для одних залишатиметься ганьбою, для інших глупотою, а для тих що розпізнають в Ньому Месію ― Божою могутністю і Божою мудрістю…
Однак, у центрі сьогоднішнього свята є сам Хрест, якому ми кланяємося і якого цілуємо тільки через те, що Він обраний Богом, як засіб спасіння і освячений Христовими терпіннями.
Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже стародавніх празників, історія якого супроводжуються різними легендами та історичними подіями. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне вшанування – поклоніння святому Хресту, як в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про ВОЗДВИЖЕННЯ (ПІДНЕСЕННЯ) ― це урочистий обряд віднайдення, піднесення і прославлення святого Хреста.
Започаткування празника Воздвиження передувало віднайдення святого Хреста, на якому помер Ісус Христос. Християнська традиція передала нам кілька різних легенд про віднайдення святого Хреста, з яких аж три легенди приписують це святій Олені, матері цісаря Костянтина Великого. Згідно історичних документів, Хрест на якому був розіп’ятий Ісус Христос, був знайдений у 326 році.
Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже урочисто за часів єрусалимського патріарха Макарія 13 (26) вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження знайденого святого Хреста. Під час воздвиження (піднесення), народ багато разів взивав “Господи помилуй”. Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам’ять посвячення храму Господнього Воскресіння 26 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня.
Друга важлива подія, що зробила спільним празник Воздвиження на Сході й на Заході – це повернення святого Господнього Хреста з Персії до Єрусалиму. Перський цар Хозрой у 614 р. завоював Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять років пізніше цісар Іраклій після своєї перемоги над персами повернув святий Хрест і переніс його до Єрусалиму, де 27 вересня відбулося друге урочисте воздвиження (піднесення) святого Хреста. Відтоді празник носить назву: “Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста”. Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп’яття і смерть і ставився на рівні із Страсною п’ятницею, тому з тих пір стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.
Євангельське читання свята розповідає нам властиво про останні моменти життя Спасителя: від засудження Пилатом до смерті на Хресті. Страсті Христові нині і до кінця світу залишаться невичерпним джерелом благодаті. Заслуги Христових Страстей безмежні і можуть покрити безліч наших гріхів, зцілити душевні рани, дарувати благодать нового життя…
Чи ми про це знаємо, чи пам’ятаємо?
Любімо Хрест Христовий, не стидаймося Його! Обіймімо його як святий Франциск, – бо той хто любить Ісуса – любить і хрест; не можемо любити Ісуса без Хреста. Там де Ісус – там хрест, а там де Хрест там Ісус. Шукаймо Ісуса у хресті і знайдемо Його. Бо як каже св. Іван Золотоустий: “Хрест — трофей проти бісів, зброя проти гріха, меч, яким Христос проколов змія. Хрест — зволення Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, твердиня Святих, світло всього всесвіту”.
Слава, Господи, святому хресту твоєму і розп’яттю!
